ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НАУКИ

продуктивних сил.

І все ж, було б помилково вважати, що виробничі відносини залежать лише від розвитку

продуктивних сил. Не можна абсолютизувати цю властивість виробничих відносин, не

враховуючи свідомої діяльності людей. Адже люди завжди діяли і діють, вступаючи в певні

відносини, свідомо. Об'єктивність встановлення тих чи інших виробничих відносин означає,

що їхній характер визначається не станом суспільної свідомості чи свідомості окремої

людини, а характером і рівнем розвитку продуктивних сил. Тобто тими можливостями, які

створюють для людської діяльності продуктивні сили. Виробничі відносини — це результат

людської свідомої діяльності, однак, складаються вони хоч і свідомо, але не довільно, а в

залежності від того, якої суспільної форми, умов соціального розвитку потребують

продуктивні сили.

Отже, розвиток засобів задоволення постійно зростаючих потреб людей спричиняє зміни

способів виробництва матеріальних благ. Воно характеризується розмаїттям основних форм

життя суспільства разом з соціальними, політичними, духовними аспектами, які тісно

пов'язані між собою не лише впливом, який вони здійснюють один на одного, а й тим, що

мають єдину основу, яка визначає їхній розвиток — матеріальне виробництво. Певна форма

матеріального виробництва детермінує, по-перше, відповідну структуру суспільства,

по-друге, конкретне ставлення людей до природи. Державний устрій та духовне життя людей

визначаються обома цими факторами, а це в свою чергу визначає характер духовного

виробництва. Тобто поняття "виробництво" не слід обмежувати лише матеріальним

виробництвом, а треба розуміти як життєдіяльність суспільства, суспільне виробництво, в

якому матеріальне відіграє основну, визначальну роль.

Спосіб виробництва характеризується не лише виробництвом матеріальних благ. Він

відтворює соціальне буття людини, а також формує, розвиває саму людину. Категорія

способу виробництва має чітко визначений конкретно-історичний характер, свої специфічні