ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НАУКИ

неодарвінізму, обумовлене тим, що в процесі передачі культури від одного покоління до

іншого відбуваються помилки, подібні до генетичних мутацій у живих організмах. Згодом з'ясовується, що деякі з цих помилок у

вигляді суспільних органів, виявляються адекватними соціальному чи природному

середовищу. Внаслідок цього вони витісняють менш пристосовані або зовсім не

пристосовані суспільні органи. Таким чином, у суспільстві, як і в тваринному світі,

спостерігається природний добір.

Важко не погодитися з критичними зауваженнями на адресу со-ціал-дарвіністів. Для прояву

природного добору в суспільстві надзвичайно мало часу. Адже можливих комбінацій

окремих властивостей і рис соціального і культурного розвитку занадто багато, щоб вони

змогли себе повністю, всебічно проявити в короткий час еволюції суспільства. Історія знає

надзвичайно мало суспільств, обмежена кількість їх характерних рис, що свідчить про

неможливість усіх варіантів соціального та культурного різновидів поборотися за своє

існування.

Ряд західних філософів вважають, що визначальним у житті людини і суспільства є ціннісні

настанови. Поняття "цінність" вперше ввів у філософію та соціологію німецький соціолог М.

Вебер (1864— 1920 pp.). Він вважав, що головним, визначальним у суспільстві має бути не

загальне для всіх явище, тобто закон, а щось значиме. Закони вивчає природодослідник, а

дослідника культури цікавить насамперед саме значуще. При цьому критерієм значимоговиступають цінності, які в свою чергу є не що інше, як усвідомлені інтереси. Саме інтереси

людини спричиняють цінність кожного предмета. В сфері інтересів можна оцінити предмет

з точки зору добра або зла, істини або брехні, краси або потворності і т.д. Цілком природно

виникає питання: де джерело цінностей, хто задає їх? Німецький філософ Г.Рік-керт

(1863—1936) вважав, що вони вічні й універсальні. М.Вебер, навпаки, розглядав цінності як

явище історичне і вважав, що вони визначаються якимось інтересом епохи. Із зміною епохи

втрачають свою силу і цінності, на зміну їм приходять цінності іншої епохи. Цінності

впливають не лише на пізнання та оцінку явищ, а й визначають норми взаємовідносин