ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НАУКИ

задоволення певних потреб, а взаємозумовлений безкінечний історичний процес зростання

потреб, все більш складних, високих. Відповідно дії задоволення поступово ускладнюються,

вимагаючи більш досконалих знарядь задоволення нових потреб, що створює людина.

Звідси можна зробити висновок, що процес задоволення потреб людини не обмежується

лише виробництвом матеріальних благ. Виробляючи матеріальні блага, вдосконалюючи

засоби задоволення потреб, люди тим самим створюють сферу свого буття, розвиваючи і

відтворюючи самих себе. Таким чином, трудова діяльність у суспільстві, суспільне

виробництво являє собою не що інше, як постійний, безперервний процес руху людей. У

ході такого процесу людина оновлюється тією ж мірою, в якій вона оновлює, розвиває та

вдосконалює оточуючий її світ.

Отже, під категорією суспільне виробництво слід розуміти виробництво самої людини,

матеріальних благ, а також форм спілкування. Тобто система суспільного виробництва

виступає як єдність трьох видів виробництва: носіїв життя, засобів до життя (предметних

умов його існування) та соціальних умов існування носіїв життя.

Виробництво і відтворення носіїв життя, тобто людини — це не просто природний,

біологічний процес. Тут, як і при виробництві суспільного продукту, люди діють

цілеспрямовано: духовні та фізичні здібності людей використовуються не лише для

створення матеріальних цінностей, а й для відтворення та розвитку своїх сил, здатностей. У

цьому випадку "людську силу" доцільніше ототожнювати з поняттям "життєва сила".

Останнє повніше відтворює зміст розвитку людських сил.

Під життєвою силою слід розуміти ті фізичні та духовні здібності людей, які

використовуються ними для виробництва та відтворення всіх своїх здатностей. Тобто це

сили, що витрачаються на самообслуговування, самоосвіту, навчання і виховання дітей та

дорослих, на охорону здоров'я, сприйняття творів мистецтва тощо.

Як бачимо, життєві сили — це не лише діяльність з "обробки природи", а, що в даному разі