ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НАУКИ

життєвими засобами. Взаємодіючи між собою, вони разом формують виробництво

суспільного життя. Кінцевим результатом суспільного процесу виробництва завжди

виступає саме суспільство, тобто сама людина в її суспільних відносинах.

Взаємодія людських сил та матеріальних благ спричинює саморозвиток суспільного життя,

що є його суттєвою характеристикою. При цьому саморозвиток можливий лише у разі

використання як самої природи, так і біологічного організму людей. Саморозвиток завдячує

процесові, що спрямовується на розвиток продуктивних сил шляхом використання і

сприйняття природних сил, що виступають як предмет діяльності суспільства.

Для задоволення своїх потреб люди взаємодіють насамперед з природою. Саме тут, у

процесі цієї взаємодії, формується суспільне виробництво, яке історично виступає

обов'язковою передумовою життєдіяльності людини. Правда, потім, пізніше людистворюють так звану "другу природу", яка має особливе значення для суспільства.

Але про "другу природу" мова піде нижче. Спочатку охарактеризуємо сутність

матеріального виробництва, його структурні елементи та специфіку, їхню взаємодію на

різних етапах історичного поступу.

Продуктивні сили

Спосіб виробництва представляють дві сторони: продуктивні

сили та виробничі відносини. Розглянемо спочатку, що

являють собою продуктивні сили.

У трудовій діяльності розрізняють, по-перше, цілеспрямовану

діяльність людини, тобто саму працю, по-друге, знаряддя праці

та, по-третє, предмети праці.

Предмети праці — це те, на що спрямована діяльність людини, що добувається

працею з природи. Речі, які людина споживає, виготовляються з певних матеріалів. Це ліс,

нафта, вугілля, руди, глина та інші матеріали.

Знаряддя праці — це все те, що людина використовує у процесі взаємодії між собою та