Форми і методи професійної підготовки майбутньо-го вчителя

б) орієнтаційно-прогностична;в) конструктивно-проектувальна;

г) організаторська;

д) інформаційно-пояснювальна;

є) комунікативно-стимуляційна;

ж) аналітико-оцінна;

з) дослідницько-творча.

Діагностична функція (від гр. diagnosis - розпізнавання, ви¬бачення) педагогічної діяльності пов'язана з розпізнаванням і вивченням істотних ознак освіченості, їх комбінування, форм вираження як реалізованих цілей освіти. Оцінка знань, умінь, навичок, вихованості, розвитку учня дає змогу глибше вивчити протікання навчально-виховного процесу, встановити причини, що перешкоджають досягненню бажаного ступеня розвитку рис і якостей особистості; визначити фактори, які сприяють успішному здійсненню цілей освіти. Діагностика можлива за УМОВИ спостережливості педагога, за наявності уміння "вимірювати" знання, уміння, навички, вихованість і розвиток учня, правильно діагностувати педагогічні явища.

Орієнтаційно-прогностична функція. Управління педагогіч¬ним про-цесом передбачає орієнтацію на чітко представлений у свідомості кінце-вий результат. Знання суті і логіки педагогіч¬ного процесу, закономірнос-тей вікового та індивідуального розвитку учнів дозволяють прогнозувати (гр. prognosis - пере¬дбачення розвитку чогось, що базується на певних да-них), як учні сприйматимуть матеріал, перебуваючи під впливом жит¬тєвих уявлень, який учнівський досвід буде сприяти глибшому проникненню в суть виучуваного явища; що саме учні зрозу¬міють неправильно. Педагогі-чне прогнозування передбачає та¬кож бачення тих якостей учнів, які мо-жуть бути сформовані за певний проміжок часу.

Дана функція педагогічної діяльності вимагає уміння педа¬гога прогно-зувати розвиток особистості - розвиток її якостей, почуттів, волі і поведін-ки, враховувати можливі відхилення у розвиткові; прогнозувати хід педа-гогічного процесу: наслідки застосування тих чи інших форм, методів, прийомів і засобів навчання та виховання.

Конструктивно-проектувальна функція діяльності вчителя органічно пов'язана з орієнтаційно-прогностичною. Її суть у конструюванні та проек-туванні змісту навчально-виховної ро¬боти, в доборі способів організації діяльності учнів, які найповніше реалізують зміст і викликають захоплення учнів спільною діяльністю. Вона вимагає від педагога вмінь переорієнто-вувати цілі і зміст освіти та виховання на конкретні педагогічні зав¬дання; враховувати потреби й інтереси учнів, можливості ма¬теріальної бази, влас-ний досвід та інше; визначати основні і другорядні завдання на кожному етапі педагогічного процесу;

добирати види діяльності, підпорядковані визначеним завдан¬ням; планувати систему діяльності учнів; планувати індивіду¬альну роботу з учнями з метою розвитку їх здібностей, творчих сил і дарувань; відбирати зміст, обирати форми, методи і засо¬би педагогічного процесу в їх оптимальному поєднанні; плану¬вати систему прийомів стимулювання активності учнів; плану¬вати способи створення особистісно-розвивального середови¬ща.

Організаторська функція діяльності педагога потребує умінь залучати учнів до різних видів діяльності й організовува¬ти діяльність колективу. Для цього учителю, вихователю необ¬хідно вміти розвивати в учнів, вихо-ванців стійкий інтерес до навчання, праці та інших видів діяльності, фор-мувати потребу в знаннях, озброювати основами наукової організації на-вчаль¬ної праці; організовувати соціально-орієнтовані етичні, трудо¬ві, есте-тичні, екологічні, спортивні та інші виховні справи; роз¬вивати в учнів іні-ціативу планувати спільну роботу, вміти роз¬поділяти доручення, проводи-ти інструктаж, координування спільної діяльності; створювати спеціальні ситуації для здійс¬нення вихованцями моральних вчинків.

Інформаційно-пояснювальна функція діяльності вчителя спричинена базуванням навчання і виховання на інформацій¬них процесах. Оволодіння знаннями, світоглядними і мораль¬но-етичними ідеями є найважливішою умовою розвитку і фор¬мування особистості учня. Учитель у цьому випадку виступає не лише організатором педагогічного процесу, а й джерелом нау-кової, світоглядної і морально-етичної інформації. Тому велике значення у професійній підготовці вчителя має глибоке знання предмета, який він ви-кладає, науково-світоглядне пере¬конання педагога. Від того, як сам учи-тель володіє навчальним матеріалом, залежить якість його пояснення, гли-бина змісту, логіка викладу, наповненість яскравими деталями і фактами. Ерудований учитель знає найновіші наукові ідеї і вміє доступ¬но донести їх до учнів.Комунікативно-стимуляційна функція педагогічної діяльно¬сті пов'язана з великим впливом, що його здійснює на учнів особистісна чарівність учителя, його моральна культура, вмін¬ня встановлювати і підтримувати доброзичливі відносини з учнями, власним прикладом пробуджувати їх до активної нав¬чально-пізнавальної, трудової та інших видів діяльності. Ця функція включає прояв любові до дітей, теплоту і турботу про них, що в поєднанні характеризує стиль гуманних взаємовідно¬син. Функція досить гостро ставить проблему професійного росту вчителя, його сумлінної роботи над підвищенням свого наукового рівня і набуттям рівня моральної досконалості.