Форми і методи професійної підготовки майбутньо-го вчителя

Педагогічна техніка є сукупністю умінь і навичок, необ¬хідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння обирати правильний стиль і тон у спілкуванні, керувати їх увагою, темпом діяльно¬сті, навичками демонстрації свого ставлення до вчинків учнів.

Серед умінь і навичок педагогічної техніки особливе місце посідає розвиток мови педагога, що є одним із важливих вихо¬вних засобів і міс-тить такі аспекти: правильна дикція, “поставлений голос”, ритмічне дихан-ня і розумне приєднання до мови міміки і жестів.

Крім названих, до умінь і навичок педагогічної техніки на¬лежать: уміння управляти своїм тілом; регулювати власні пси¬хічні стани; виклика-ти “на замовлення” почуття подиву, радос¬ті, гніву і под.; володіти техні-кою інтонування для вираження різних почуттів (прохання, вимоги, пи-тання, наказу, поради, побажання тощо) та інші.

Професійна компетентність учителя обумовлює його педа¬гогічну майстерність. На думку А.С.Макаренка, педагогічна майстерність - це знання особливостей педагогічного процесу, уміння його побудувати і привести у рух.

Соціальна компетентність вчителя також є важливим компонентом професіограми вчителя. Формування майбутнього вчителя як особистості, включення його у суспільне життя як активного дієвого суб’єкта прохо-дить період від переведення його з позиції об’єкта педагогічного впливу на позицію суб’єкта навчально-професійної діяльності і далі суб’єкта профе-сійного розвитку. Цей процес можна поділити на такі етапи:

- початковий (оволодіння основами знань і суспільним досвідом);

- формуючий (глибока обізнаність, освіченість і світоглядна зрілість);

- професійно-адаптивний (професійна та суспільна активність).Важливо відмітити факт, що процес соціалізації є безперервним про-цесом, який триває впродовж усього життя особистості і період формуван-ня професійної педагогічної компетентності майбутнього вчителя детермі-нований різними соціалізацій ними процесами. Студент у процесі навчання формує необхідні уміння, навички, що складають соціальну компетенцію, при цьому теж соціалізується у новому соціокультурному середовищі. Особливості соціалізації студентської молоді вимагають розробки відпові-дних ефективних педагогічних технологій у навчанні, виважених педагогі-чних форм, методів, засобів формування професійної соціальної компетен-тності майбутніх педагогів.

Розроблена методика передбачає корекцію змісту навчально-виховної підготовки студентів з педагогіки з опорою на сукупне соціально-філософське, психологічне, педагогічне знання про людину, сучасні теоретико-методологічні концепції особистісно-діяльнісного напряму, альтернативні виховні системи, педагогічні інновації, комплекс педагогічного інструментарію стосовно розв’язку соціально-педагогічних задач. Відбуваються зміни і в засобах педагогічної комунікації, формах і методах педагогічної взаємодії. Дослідження показують, що зростанню рівня професійної майстерності сприяють активні форми і методи навчання, що відтворюють контекст майбутньої професійної діяльності, причому не лише предметний, але й соціальний. За нових умов особистість студента формується під провідним впливом особистості і діяльності викладача, який через свою особу транслює соціальний освітній досвід. Таким чином, технологічний підхід до підготовки майбутніх вчителів до розв’язання соціально-педагогічних задач передбачає якісні зміни всіх складових дидактичної системи: мети, змісту навчальної інформації, засобів педагогічної комунікації, форм та методів педагогічної взаємодії, суб’єктів педагогічного процесу, а також розвиток професійної і пізнавальної мотивації і формування педагога як творчої особистості.

Отож на основі всього вище сказаного пропоную узагальнену схему професіограми вчителя:

Професійно значимі якості:

1. Гуманність – любов до дітей, вміння поважати їхню людську гідність, потреба і здатність подава-ти кваліфіковану педагогічну допомогу в їхньому особистісному розвитку.

2. Громадська відповідальність, соціальна актив-ність.