Форми і методи професійної підготовки майбутньо-го вчителя

2. Проаналізувати боротьбу прогресивних і консервативних тенден-цій у розвитку педагогіки.

3. Розглянути шляхи, якими йшов процес формування нового теорети-чного змісту педагогічної науки.

4. Вивчити історію становлення і розвитку школи і освіти в Україні.

Ефективність професійної підготовки майбутніх вчителів суттєво за-лежить від організаційних форм навчальної роботи. Основними формами організації навчального процесу у вузі є такі: лекції, практичні, семінарсь-кі, лабораторні заняття, спецкурси, спецсемінари, факультативи, педагогі-чна практика, консультації, колоквіуми, контрольні, курсові і дипломні ро-боти. Особливе значення у набутті професійних умінь має педагогічна практика і лабораторний практикум із спеціальності.

Лекції – це організований у доступну форму систематизований виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, сут-ності тієї чи іншої проблеми. Лекції у вищій школі розглядається і як ме-тод, і як форма навчання. Це логічно стрункий, системний і послідовний виклад передбаченого програмою наукового питання, побудований на діа-лектико-матеріалістичній основі. Лекція дає студентам уявлення про науку в цілому, знайомить їх з основними теоретичними питаннями певної галузі науки та її методологією. Як правило, лекції не вичерпують предмета нау-ки і призначаються для того, щоб закласти основи наукових знань, визна-чити напрям, основний зміст і характер усіх видів навчальних занять і го-ловним чином самостійної роботи студентів. Вони спонукають студентів до роздумів над науковими проблемами, до пошуку відповідей на запитан-ня, що виникли, до перевірки найцікавіших і найважливіших положень. Під впливом лекції у студентів виробляється певний погляд на науку, її за-вдання і перспективи, складаються наукові переконання. До структурної побудови лекції можна віднести: формування теми, повідомленні плану, рекомендованої літератури для самостійної роботи і поступовий виклад. Розрізняють такі види лекцій:1. Вступна лекція. Дає цілісне уявлення про навчальний предмет. орі-єнтує студента у системі роботи з курсу педагогіки. Лектор знайомить сту-дентів з призначенням, завданнями курсу, його роллю і місцем у системі підготовки спеціаліста. Дається стислий огляд курсу, етапи розвитку педа-гогічної науки, досягнення у цій сфері наукової думки, імена видатних вчених, викладаються перспективні напрями дослідження. На цій лекції зазначаються методичні та організаційні особливості роботи у межах кур-су, а також аналізується навчально-методична література. '

2. Лекція-інформація. Орієнтована на виклад і пояснення студентам наукової інформації, яка потребує осмислення і запам’ятовування. Це най-більш традиційний тип лекцій у практиці вищої школи.

3. Оглядова лекція. Відзначається систематизацією наукових знань на високому рівні. У процесі викладу матеріалу розкриваються внутрішні і міжпредметні зв’язки. Стрижнем теоретичних положень є науково-поняттєва і концептуальна основа всього курсу.

4. Проблемна лекція. Знання вводяться за допомогою проблемного пи-тання, задачі, ситуації. При цьому процес пізнання студентів у співробіт-ництві і діалозі з викладачем наближається до дослідницької діяльності. Зміст проблеми розкривається шляхом організації пошуку її вирішення або аналізом та узагальненням традиційних і сучасних точок зору.

5. Лекція-візуалізація. Являє собою візуальну форму подання лекцій-ного матеріалу засобами ТЗН або аудіовідеотехніки.

6. Бінарна лекція. Різновид викладу матеріалу у формі діалогу двох викладачів (як представників різних наукових шкіл) або вченого і практи-ка, викладача і студента.

7. Лекція із попередньо запланованими помилками. Розрахована на стимулювання студентів до постійного контролю за інформацією, що ви-кладається (пошук помилки: змістової, методологічної, методичної), і На-прикінці лекції проводиться діагностика слухачів і аналіз зроблених поми-лок.

8. Лекція-конференція. Проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей тривалістю 5-10 хвилин. Кожен виступ являє собою логічно закінчений текст у межах про-грами, що запропонована викладачем. Сукупність представлених виступів дозволяє всебічно висвітлити проблему. У кінці лекції викладач підводить підсумки самостійної роботи і виступів студентів, формулює основні ви-сновки.