Правове регулювання страхових відносин

1.3 Законодавчий порядок укладання, зміни та припинення страхових відносин

Укладення договору страхування відбувається на підставі пись¬мової заяви-анкети страхувальника за формою, встановленою стра¬ховиком, у якій вказуються всі обставини, що мають суттєве зна¬чення для визначення страхового ризику. Страховик також має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансо¬вий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою).

Після досягнення між сторонами згоди за всіма істотними умова¬ми договору, а також сплати страхувальником страхового внеску страховик оформляє страховий поліс.Страховий поліс — це документ, що видається страхувальнику і безпосередньо засвідчує факт страхування за договором або підтвер¬джує умови обов'язкового страхування згідно з чинним законо¬давством та містить зобов'язання страховика виплатити страху¬вальникові у разі настання страхового випадку визначену умовами договору страхування певну суму коштів (страхове відшкодування).

Правове значення страхового полісу (свідоцтва) полягає в тому, що він поєднує в собі значення документа, який згідно з вимогами україн¬ського законодавства надає договору письмової форми (ст. 18 Закону України «Про страхування»), передає згоду страхувальника на пропо¬зицію страховика укласти договір і є доказом укладення договору.

Страховий поліс повинен обов'язково містити такі реквізити: на¬зву документа; назву, юридичну адресу і банківські реквізити стра¬ховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника, його адресу; об'єкт страхування; страхову суму (ліміт відповідальності страховика); зазначення страхового ризику (перелік страхових ви¬падків); визначення розміру страхового тарифу, розміру страхового внеску, строків і порядку його внесення; строк дії договору (полісу); порядок зміни та припинення дії договору; права та обов'язки сто¬рін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін, у тому числі доповнен¬ня до правил страхування або винятки з них; підписи сторін. Не¬додержання письмової форми договору страхування спричиняє ви¬знання його нікчемним (її. 2 ст. 981 ЦК України).

Після укладення договору страхування досить часто виникає по¬треба у внесенні до нього змін. Щоб забезпечити стабільність майно¬вого обороту і впевненість у цьому сторін договору, закон забороняє односторонню зміну його умов, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами. Зокрема, ст. 9 Закону України «Про страху¬вання» передбачено, що у разі несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбачені правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передба¬чено право страховика в односторонньому порядку зменшити роз¬мір страхової суми або страхових виплат.

Зміна змісту договору означає, що зобов'язання сторін діють від¬повідно до змінених умов щодо його предмета, місця, строків вико¬нання. Закон України «Про страхування» передбачає можливість зміни страхувальника протягом дії договору страхування. Так, на¬приклад, у разі смерті страхувальника-громадянина, який уклав договір майнового страхування, його права та обов'язки переходять до спадкоємців. У всіх інших випадках права та обов'язки страху¬вальника переходять до третіх осіб лише за згодою страховика, як¬що інше не передбачено договором страхування.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третьої особи, його права та обов'язки мо¬жуть перейти до осіб, на яких відповідно до закону покладено обо¬в'язки щодо охорони прав та інтересів застрахованої особи (п. 2 ст. 994 ЦК України) [8].

Якщо в період дії договору страхування страхувальника — фізичну особу в судовому порядку було визнано недієздатною або обмеженою у дієздатності, то всі права й обов'язки покладаються на її опікуна чи піклувальника. При цьому договір страхування ци¬вільної відповідальності припиняє дію з моменту визнання особи недієздатною.

У свою чергу, реорганізація страхувальника — юридичної особи зумовлює перехід всіх її прав і обов'язків, які випливають з догово¬ру страхування, до правонаступника за згодою страховика, про що вносяться зміни у договір.

Виплата страхової суми чи страхового відшкодування здійсню¬ється страховиком на підставі страхового акта (аварійного серти¬фіката), що складається страховиком або уповноваженою ним осо¬бою у формі, яка встановлюється страховиком. У страховому акті остаточно вирішується питання про визнання факту заподіяння шкоди внаслідок настання страхового випадку, про розмір збитків та розмір страхового відшкодування.