Правове регулювання страхових відносин

1. Страхування життя.

2. Страхування від нещасних випадків.

3. Медичне страхування (безперервне страхування здоров'я).

4. Страхування здоров'я на випадок хвороби.

5. Страхування залізничного транспорту.

6. Страхування наземного транспорту (крім залізничного).

7. Страхування повітряного транспорту [6].

8. Страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту).9. Страхування вантажів та багажу (вантажобагажу).

10. Страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.

11. Страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5—9).

12. Страхування цивільної відповідальності власників наземно¬го транспорту (включаючи відповідальність перевізника).

13. Страхування відповідальності власників повітряного транс¬порту (включаючи відповідальність перевізника).

14. Страхування відповідальності власників водного транспор¬ту (включаючи відповідальність перевізника).

15. Страхування відповідальності перед третіми особами (ін¬шої, ніж передбачена пунктами 12—14).

16. Страхування кредитів (у тому числі відповідальності пози¬чальника за непогашення кредиту).

17. Страхування інвестицій.

18. Страхування фінансових ризиків.

19. Страхування судових витрат.

20. Страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій.

21. Страхування медичних витрат.

22. Інші види добровільного страхування.

Безперечна перевага такої класифікації полягає в тому, що во¬на значною мірою наближена до загальноєвропейських стандар¬тів. Це сприяє взаєморозумінню між вітчизняними та іноземними страховими компаніями, що з огляду на інтернаціональний хара¬ктер страхового бізнесу є дуже позитивним.

3.2. Класифікація страхування за об’єктами

Класифікацію за об'єктами з виокремленням галузей, під галу¬зей і видів страхування можна вважати класичним підходом у те¬орії та практиці вітчизняного страхування.