Правове регулювання страхових відносин

23) страхування цивільної відповідальності суб'єктів косміч¬ної діяльності;

24) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна ін¬фраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'яза¬них з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запус¬ком та експлуатацією її у космічному просторі;

26) страхування відповідальності суб'єктів перевезення небез¬печних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

27) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встано¬вленим Кабінетом Міністрів України;

28) страхування відповідальності власників собак (за перелі¬ком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шко¬ди, яка може бути заподіяна третім особам;

29) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслі¬док володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

30) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, виму¬шеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;31) страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяль¬ності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

32) страхування відповідальності морського судновласника;

33) страхування ліній електропередач та перетворюючого об¬ладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від проти¬правних дій третіх осіб.

Усі види страхування, що не ввійшли до цього переліку, вва¬жаються добровільними.

Міжнародне право і право більшості держав світу пов'язують впровадження окремих видів обов'язкового страхування з необхід¬ністю захисту інтересів третіх осіб у разі, коли їм завдано шкоди.

ВИСНОВОК

Для підведення підсумків, я хотів би коротко ще раз проаналізувати суть договору страхування, як важливого чинника страхових відносин.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).