Правове регулювання страхових відносин

Закон України «Про страхування» визначає, що об'єктами страхування можуть бути три групи майнових інтересів:

1) пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатко¬вою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

2) пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном {майнове страхування);

3) пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподія¬ної юридичній особі {страхування відповідальності).

За часи існування в колишньому СРСР єдиної державної стра¬хової компанії — Держстраху — найбільш розвиненою галуззю було особисте страхування, яке забезпечувало понад 60 % за¬гального щорічного обсягу надходжень страхових премій на ко¬ристь цієї страхової компанії. Понад 90 % у складі надходжень за особистим страхуванням припадало на премії за довгострокови¬ми договорами страхування життя.

Особливістю цієї галузі порівняно з іншими є те, що об'єкти особистого страхування (життя, здоров'я, працездатність люди¬ни) не мають вартісної оцінки. Тому вважається, що в особисто¬му страхуванні не відбувається компенсації матеріальної шкоди, а виплати страховика на користь страхувальника (застраховано¬го) або його родини мають характер фінансової допомоги.

Особисте страхування поділяється на три підгалузі. їх існу¬вання пов'язане з різною тривалістю договорів страхування і різ¬ними обсягами страхової відповідальності (переліком подій, на випадок яких провадиться страхування). Підгалузями особистого страхування є страхування від нещасних випадків, медичне страхування, страхування життя. У рамках цих підгалузей ви¬окремлюються види страхування.

Страхування від нещасних випадків об'єднує короткостро¬кові (як правило, до одного року) види особистого страхування. Обсяг відповідальності за видами, які входять до цієї підгалузі, передбачає виплату страхової суми або її частини в такому разі: а) смерті застрахованого; б) постійної втрати ним здоров'я (вста¬новлення інвалідності); в) тимчасової непрацездатності. Необ¬хідна умова настання відповідальності страховика — щоб пере¬лічені події були наслідком нещасного випадку, передбаченого договором страхування.

Під нещасним випадком розуміють раптову, короткочасну, непередбачувану та незалежну від волі страхувальника (застра¬хованої особи) подію, що може призвести до травматичного по¬шкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я застрахованої особи [8].

Страхувальником може бути як фізична, так і юридична особа (наприклад, підприємство, яке страхує своїх працівників), а заст¬рахованим — лише фізична особа. Якщо особа укладає договір страхування власного життя і здоров'я, то вона одночасно є стра¬хувальником і застрахованим. При укладанні договору страху¬вання життя і здоров'я іншої особи (наприклад, дитини) застра¬хованою буде саме ця особа, а страхувальником — особа, що уклала договір і сплачує внески. Страхування від нещасних ви¬падків в Україні провадиться як у добровільній, так і в обов'язковій формі.Конкретними видами страхування в цій підгалузі є, напри¬клад, індивідуальне страхування від нещасних випадків, коле¬ктивне страхування працівників за рахунок коштів підпри¬ємств і організацій, страхування туристів, пасажирів, дітей, окремих категорій працівників, чия робота пов'язана з особ¬ливою небезпекою для життя і здоров'я, та інші такі види. Во¬ни мають дуже багато спільних рис, і тому законодавством України передбачається можливість здійснення страховиком усіх цих видів страхування за однією ліцензією, а саме: ліцен¬зією на право здійснення страхування від нещасних випадків.

Друга підгалузь особистого страхування — медичне страху¬вання. Воно виникло і почало розвиватися в нашій країні порів¬няно недавно, хоча Західні країни мають уже досить великий до¬свід у цій справі. За радянських часів потреби в медичному страхуванні начебто й не було, оскільки медична допомога нада¬валася на безоплатній основі. З переходом до ринкових відносин ситуація змінилася. Висока вартість кваліфікованої медичної до¬помоги зумовила інтерес населення до медичного страхування, що сприяло його розвитку.

Медичне страхування як самостійна підгалузь особистого страхування об'єднує всі види страхування, пов'язані з відшко¬дуванням витрат страхувальника у зв'язку із захворюванням і не¬обхідністю лікування.

Особливістю цієї підгалузі є наявність тут як довгострокових, так і короткострокових видів страхування. До довгострокових видів медичного страхування належить, наприклад, безперервне страхування здоров'я, договір про яке страхувальник може укла¬сти на невизначений період.