Політична система і державний устрій Болгарії
Безперечно, вступ 1 січня 2007 року став подією урочистою та помпезною. Але поряд з цим слід серйозно замислитись про шлях, яким рухається Європа. Адже ще ніколи прийом нових членів до ЄС не супроводжувався такою кількістю додаткових умов, застережень і обмежень. Так, наприклад, низка румунських і болгарських товарів не отримає доступу на загальноєвропейський ринок. Румунські та болгарські громадяни будуть безправніші на євросоюзівському ринку праці, ніж їхні сусіди у спільному “Європейському домі”.Крім того, прийнято нові умови щодо витрачання європейських сільськогосподарських субсидій. Передбачається, що за їхнього неефективного використання Софія і Бухарест втра-тять право на більшу частину виділених з євробюджету сум. Крім цього, 25 країн отримали можливість у разі виникнення конфліктних ситуацій не визнавати рішень болгарських і ру-мунських судових інстанцій. Румунія і Болгарія, скоріш за все, не зможуть повною мірою впливати на низку політичних рішень, ухвалених усередині ЄС: дебатується питання про те, щоб ці країни не мали права вето.
Як Болгарія, так і Румунія також повинні будуть продовжити реформування юридичної та законотворчої сфер, крім того, продовжити переговори з Євросоюзом з низки економічних тем і докласти зусиль для боротьби з корупцією. Щопівроку вони звітуватимуть про вико-нану роботу перед Брюсселем. Цей так званий режим моніторингу винайдено Єврокомісією з метою пересвідчитися: Болгарія і Румунія не звернуть на шлях, яким пішли країни, прийняті 2004 року. Там темп реформ знизився, а уряди почали менше уваги приділяти загально-європейським проблемам. Цікаво, що самі болгари й румуни здебільшого сприймають згадані заходи як виправдані.
Слід зазначити, що Болгарія поряд із Румунією вважаються найбіднішими країнами Євросоюзу. Їхній валовий внутрішній продукт становить лише 1% у загально європейському ВВП, а їхнє сукупне населення в 30 млн. — це 6% від населення ЄС. Якщо в Румунії рівень безробіття у відсотковому відношенні дорівнює середньоєвропейському, то в Болгарії він вищий.
До позитивних моментів, правда, можна віднести те, що Болгарія і Румунія (як і інші країни Східної Європи) мають кращий потенціал економічного зростання, ніж країни зі «старої Європи».
Ступінь і кількість обмежень, запроваджених стосовно Болгарії і Румунії, свідчить про появу в Євросоюзі членів «другого сорту», країн неповноправних, обмежених у своїх європейських правах. Ніхто точно не може сказати, скільки таке становище триватиме. Проте ця ситуація змушує зовсім інакше подивитися як на перспективи подальшого розширення ЄС, так і на існування Євросоюзу в цілому як єдиної організації.
Того самого дня, коли вирішувалося питання з Болгарією і Румунією, керівники Євро-союзу дали зрозуміти: на цьому процес розширення організації тимчасово припиняється. «Євросоюзу слід зайнятися інституціональними реформами», - заявив глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. За його словами, після зарахування Румунії і Болгарії нерозумно розши-рюватися далі без ухвалення рішення про долю європейської Конституції та інших най-важливіших питань діяльності організації. Також голова Єврокомісії зазначив, що Румунію і Болгарію прийняли до ЄС ніби за інерцією. Стосовно всіх інших країн, котрим обіцяно член-ство (а це Туреччина, Албанія, а також держави, які виникли після розпаду Югославії), пере-говори триватимуть, однак тепер про терміни їхньої можливої інтеграції говорять неохоче. Поновлення процесу розширення в 2009 році за рахунок Хорватії тепер залежить від темпів конституційної реформи самого Євросоюзу. Скільки вона триватиме, ані в Брюсселі, ані в європейських столицях не знають. Тим паче що в Європі існують різні погляди на те, як має трансформуватися сам Союз.
За найоптимістичнішими заявами брюссельських чиновників, мабуть, лише Хорватія ще має, хоч і невеликі, але все-таки шанси вступити до ЄС на умовах, що так чи інакше на-гадують ті, на яких до Євросоюзу були прийняті країни Східної Європи, а також Болгарія і Румунія. Очевидно, для всіх інших умови вже зміняться. На той час, коли вони будуть готові до вступу, іншим буде вже й сам Європейський Союз.
conclusions.
Having done the description of functioning of political and state system of the Republik of Bulgary, its internal structure and relations inside it, we can make some conclusions.
After the declaration of independence and signing the Constitution in 1991 Bulgary had entered on the new stage of development.
The effective model of parliamentary republic has generated in Bulgary, where the Parliament is legislatively strong and defines directions internal and foreign policy. Having large powers, the Parliament should carry out them effectively. Otherwise exists the precise mechanism dissolution of Parliament. Such measures provoke it to structurization and formation of responsible Government. Political parties also play important role in such parliamental model and make efficiency and the responsibility of authority.