Політична система і державний устрій Болгарії

v “Національний рух Симеон ІІ” (НРСД) – передвиборча коаліція, створена в квітні 2001 року для забезпечення участі прихильників Симеона Сакскобургготського в парла-менських виборах 17 червня 2001 р. В квітні 2002 р. перетворена в партію під тою ж назвою. Керівник партії – С. Сакскобургготський.

v Рух за права і свободи (РПС) – створений 4 січня 1990 р. Виражає інтереси болгарських етнічних турок і мусульман. Голова партії – Ахмед Доган.

v “Атака” – патріотичне об’єднання, створене за декілька місяців до виборів 2005 року.

v Об’єднання демократичних сил (ОДС) – створене 7 грудня 1989 р. як антикомуністичний рух. Голова ОДС – Надія Михайлова.

v ДСБ (Демократи за сильну Болгарію) – лідер партії – бувший прем’єр-міністр кра-їни Іван Костов.

v БНС (Болгарський народний союз) лідери союзу – А.Мозер, С.Каракачанов.

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ.

3.1. Глава держави.

В історії сучасної болгарської держави функції глави держави покладались на монарха, регента, а також колективні органи, такі як Президіум Народних Зборів і Державну раду.

Історія розвитку інституту Президента Республіки є відносно короткою і пов’язана з переходом Болгарії до демократичного режиму.

Інститут Президента Болгарії нового часу бере свій початок з прийняття Конституції держави від 12 липня 1991 року. Попередником є інститут “Глави (президента) Респу-бліки”, положення про якого містяться в Конституції 1971 року.

В 1991 році з двох кандидатів на посаду Президента Республіки був обраний доктор Желю Желев в результаті другого туру виборів, який набрав 52.85%. Кандидат офіційно приступив до виконання своїх обов’язків 19 січня 1992 року. Віце-президентом була обрана Блага Дімітрова.

3 листопада 1996 року другим Президентом Республіки був обраний П’єтр Стоянов, на-бравши 59.73% голосів виборців. Віце-президентом став Тодор Кавалджиєв.

Третій Президент, який обіймає посаду по даний час – Георгій Пирванов, який на дру-гому турі виборів отримав 54.13% голосів і вступив на посаду 18 листопада 2001 року. На посаду віце-президента було обрано Ангел Марін.

Повторно посаду Президента Республіки Г.Пирванов обійняв після 2 туру президент-ських виборів від 18 листопада 2006 року, набравши 53.13% голосів.

Георгій Пирванов - 50 років, випускник історичного факультету Софійського універ-ситету, в 1988 році захистив докторську дисертацію з історії. З 1992 по 1996 рік був директором Центру історичних і політологічних досліджень при ВР БСП. З 1981 року є членом Болгарської Соціалістичної Партії, з 2000 р. стає її головою. З 1994 року стає депутатом Народних Зборів Болгарії. Г. Пирванов є автором десятка наукових статей, монографій та книг. Остання з них, під назвою “До та після десятого” (в якій йдеться про період до та після скасування комуністичного режиму в Болгарії), була опублікована в 2001 році.

Болгарська Конституція надає право притулку для осіб, які потребують захисту своїх прав та інтересів. Президент Г.Пирванов надав право вирішувати це питання віце-прези-денту Ангелу Маріну. Для сприяння функціонування цієї інституції була створена Комісія з надання притулку.

Президент приймає участь в розподілі влади, але не є суб’єктом жодної з гілок влади – законодавчої, виконавчої та судової. В деякому смисловому значенні Президент грає роль політичного арбітра між інституціями, він переслідує стратегічні інтереси і цілі нації задля досягнення консенсусу в громадянському суспільстві. Конституція надає можли-вість Президенту вносити корективи в суперечливі рішення в сфері законодавчої та виконавчої влади.