Політична система і державний устрій Болгарії

Можливо, найвиднішою частиною правосуддя і внутрішніх справ ЄС є Шенгенське зако-нодавство, яке веде до скасування внутрішнього прикордонного контролю. Законодавство ЄС в сфері правосуддя і внутрішніх справ включає, головним чином, регламенти і директиви, спільні дії і позиції, резолюції, конвенції.

Переговори з Болгарією по главі 24 були офіційно розпочаті 27 червня 2001 року під час Сьомої сесії Міжурядової конференції по переговорам про приєднання. В подальший період процеса переговорів (2001-2003 рр.) Болгарія надала Єврокомісії чотири пакети Додаткової інформації до переговорної позиції. Документи, що відзначали прогрес в сферах по розділам і явні, конкретні зобов’язання, взяті по ходу переговорів, були високо оцінені ЄК.

29 жовтня 2003 року в Брюсселі, в рамках 18 Міжурядової конференції по переговорам про приєднання Болгарії до Європейського Союзу була досягнута домовленість про попереднє закриття переговорної глави “Правосуддя і внутрішні справи”.

6.3. Зміни в Конституції, яких вимагає членство в ЄС.

Зміни в законодавстві:

1 “Закон про захист особистих данних” від 1 січня 2002 року;

1 Закон про зміни і доповнення до “Закону про Міністерство внутрішніх справ” від 6 лютого 2003 року;

1 “Закон про міри проти фінансового тероризму” від 5 лютого 2003 року;

1 “Закон про зміни і доповнення до Закону про іноземців в Республіці Болгарія”, квітень 2003 року;

1 “Закон про боротьбу з нелегальним трафіком людей”. 7 травня 2003 року;

1 “Закон про надання притулку і біженців” від 16 травня 2002 року та інші.

Стратегія і програма по їх виконанню:

Ø Національна стратегія протидії корупції;

Ø Національний план дій про прийняття Шенгенського законодавства;

Ø Національна стратегія боротьби з наркотиками;

Ø Національна стратегія боротьби із злочинністю та ін.

Характеризуючи процес вступу в Європейський Союз і наслідки цього для Болгарії, не можна не порівнювати цю країну з Румунією, яка одночасно з Болгарією стала членом ЄС.

В 20-х числах вересня 2006 року Болгарія і Румунія урочисто святкували своє фактичне приєднання до сім'ї європейського дому. 1 січня 2007 року Болгарія і Румунія стали відпо-відно 26-м і 27- членом Європейського Союзу. На цьому завершився п'ятий етап розширення організації на схід і, зокрема, на терени колишнього «табору народної демократії», який розпочався ще в 2004-му році. Із вступом двох нових членів Європейський Союз набув в певному сенсі й нової якості. І всі інші, так звані «країни-сусіди», котрі вже офіційно визнані кандидатами на вступ до ЄС або лише збираються й намагаються ними стати (а серед них і Україна), інтегруватимуться до Євросоюзу, уже багато в чому відмінного від того, куди вони прагнули роки й навіть десятиліття.

Порівняно з десяткою країн, що вступили в Євросоюз в 2004 році, ситуація з Болгарією та Румунією дещо складніша: ці країни не до кінця були готові до повноправного членства. І навіть зараз, будучи вже членами Європейського Союзу, вони повинні і надалі виконувати всі ті умови, які зазвичай вимагають від кандидатів. Ця обставина викликає здивування ряду європейців, породжує заздрість країн, котрі вступили в 2004-му році, та незрозуміння тих держав і народів, які в майбутньому мають надію вступу в ЄС, очікуючи з Брюсселя натяку на терміни свого можливого прийняття.