Політична система і державний устрій Болгарії

6. Пернікська область;

7. Кюстендільська область;

8. Благоєвградська область;

9. Пазарджинська область;

10. Плодивська область;

11. Смолянська область;

12. Ловчанська область;13. Плевенська область;

14. Габровська область;

15. Велико-Тирновська область;

16. Старозагорська область;

17. Хасковська область;

18. Кирджалійська область;

19. Ямболська область;

20. Слівенська область;

21. Тирговиштська область;

22. Руссенська область;

23. Разградська область;

24. Сілістренська область;

25. Шуменська область;

26. Бургаська область;

27. Варненська область;

28. Добричська область.

Общини входять до складу 8 областей (Бургаська, Варненська, Ловчанська, Монтана, Плодивська, Руссенська, Софійська, Хасковська). Найбільші міста: Плодив (37900 чол.), Варна (31500 чол.) і столиця Софія (138400 чол.).

Статті 135-146 Конституції Болгарії містять положення про адміністративно-терито-ріальний поділ Болгарії. Община є основною адміністративно-територіальною одиницею, в якій здійснюється місцеве самоврядування. Стаття 136: громадяни приймають участь в управлінні общиною як через обрані ними органи місцевого самоврядування, так і через ре-ферендум і загальні збори населення. Кордони общин визначаються після опитування насе-лення. Община є юридичною особою. Територіальні общини можуть об’єднуватись для вирі-шення загальних питань. Община має право на свою власність, яка використовується в інте-ресах територіальної общини. Общини мають власний бюджет, а постійні джерела фінан-сування визначаються законом. Нормальному функціонуванню общин сприяє бюджетне фі-нансування держави.