Політична система і державний устрій Болгарії

Водночас на Болгарію й далі продовжували впливати різні зовнішні негативні фактори. Одним з них стала агресія НАТО проти СРЮ. Бомбардування югославської території, вве-дення натовських військ у Косово, економічні санкції проти СРЮ та збитки Болгарії від них позначалися на становищі в суспільстві. Незважаючи на заходи із стабілізації стано-вища в країні, які здійснював впродовж чотирьох років уряд І. Костова, Болгарія і далі залишалася країною, обтяженою багатьма проблемами: наростало соціальне розша-рування, процвітала корупція, безробіття досягло 16 % працездатного населення (500 тис. осіб, з них 33 % - молодь), за кордон за останні 10 років виїха¬ло майже 530 тис. молодих освічених болгар.

Відповіддю на проблеми болгарського суспільства стали вибори до Народних Зборів у червні 2001 р. Переконливу пе¬ремогу на них здобув створений у квітні «Національний рух Симеона Другого», за який проголосувало 43 % виборців (120 місць у парламенті). Новий уряд очолив нащадок Сакс-Кобургської династії, колишній болгарський цар 63-річний Симеон.

Підсумком багаторічних зусиль та послідовного здійснення злагодженої внутрішньої й зовнішньої політики державними владними структурами та різними політичними силами стало прийняття Болгарії у травні 2004 р. до НАТО.2.2. Діяльність Народних Зборів, їх функції. Провідні політичні партії.

Глава третя Конституції Болгарії від 1991 року регулює діяльність та визначає основні повноваження Парламенту Республіки Болгарія – Народних Зборів. В статті 62 гово-риться, що Народні Збори здійснюють законодавчу владу і парламентський контроль, складається з 240 народних представників і обирається на пропорційній основі (бар’єр – 4%) строком на 4 роки (ст. 63, 64-1). Важливі функції парламентського контролю вико-нували ще Великі Народні Збори, які вважались “особливим установчим органом”, які скликались за рішенням 2/3 депутатів Народних Зборів у складі 400 чоловік, які обира-ються всенародно. До їх компетенції відносились питання прийняття нового основного закону, зміна конституційного устрою і території Болгарії.

Народним представником може бути обраний болгарський громадянин, який не має іншого громадянства, який досягнув 21 року, не визнаний недієздатним і не відбуває покарання у вигляді позбавлення волі. В статті 67-2 вказано, що народні представники здійснюють свою діяльність на основі Конституції і законів, а в статті 68 – що депутати не можуть перебувати і на іншій державній службі. Основними статтями третього розділу Конституції Болгарії про Народні Збори е наступні:

Ø Народні представники не можуть були притягнені до кримінальної відповідальності, окрім тяжких кримінальних злочинів і тільки зі згоди Народних Зборів (ст.70).

Ø Повноваження народного представника припиняються у випадках, коли він заявляє особисто Народним Зборам про свою відставку, якщо в силу вступає вирок про поз-бавлення свободи за спланований злочин, який скоєний народним представником; у випадку його смерті (ст.72);

Ø Ст. 76 – нове засідання Народних Зборів відкриває найстарший за віком присутній народний преставник. Цікавим є те, що на першому засіданні народні представники приносять наступну присяду: “Клянусь в ім’я Республіки Болгарія дотримуватись Конституції і законів держави і у всіх своїх діях керуватись інтересами народу. Присягу прийняв”.

Під час першого засідання народні представники обирають голову та його замісників. Голова Народних Зборів має такі повноваження:

§ Представляє Народні Збори;

§ Пропонує проект порядку денного засідань;

§ Відкриває та закриває засідання Народних Зборів, керує ними, забезпечує порядок при їх проведенні;

§ Засвідчує своїм підписом зміст прийнятих Народними Зборами актів;

§ Обнародує рішення, декларації та звернення, прийняті Народними Зборами;

§ Організовує міжнародні зв’язки Народних Зборів.