Політична система і державний устрій Болгарії
Рішенням Народних Зборів в 1992 році була створена Рада Міністрів у складі Міністра- Голови і 14 міністрів, в тому числі: міністр торгівлі, міністр транспорту, міністр праці і соціального забезпечення, міністр землеробства, міністр закордонних справ, міністр з питань навколишнього середовища, міністр фінансів, міністр охорони здоров’я, міністр оборони, міністр внутрішніх справ, міністр правосуддя, міністр промисловості, міністр територіального розвитку і будівництва, міністр освіти, науки і культури. Перших три перелічиних міністри були одночасно замісниками Міністра-головуючого.
Правовими формами здійснення Радою Міністрів своїх повноважень є постанови, розпорядження і рішення. Постановами Рада Міністрів затверджує правила.
Повноваження РМ припиняються в результаті вираження Народними Зборами недовіри уряду чи Міністру-голові; якщо прийнята відставка РМ чи головуючого Міністра; в разі смерті Міністра-голови.
Рада Міністрів подає у відставку перед знову обраними Народними Зборами, але ви-конує свої функції до обрання нового уряду.
Міністр-голова координує загальну політику уряду, керує нею і несе за неї відповідаль-ність.
Міністри керують окремими міністерствами, якщо Народні Збори не вирішать іншого. Створення, перетворення і скасування міністерств в п.7 ст.84 Конституції віднесені до компетенції НЗ, при чому дані повноваження здійснюються за пропозицією Міністра-голови.
Міністри видають правила, розпорядження, інструкції і накази.
Міністерства є спеціалізованими органами державного управління у відповідній сфері. Їх правовий статус регулюється правилами організації в діяльності кожного конкретного міністерства. Міністерства здійснюють найважливіші функції, що дозволяють керувати сферою господарства чи конкретною сферою життя суспільства. Так, міністерство охо-рони здоров’я здійснює наступні функції: організовує, керує і контролює безпосередньо і за допомогою обласної адміністрації і кметств діяльність державних установ охорони здоров'я; планує розвиток мережі здравніц і розробляє методики забезпечення необхідних фінансових ресурсів; керує освіченням і вихованням населення у сфері охорони здоров'я; проводить політику держави в сфері міжнародного співробітництва з охорони здоров'я; здійснює медицинський контроль за фізкультурою, спортом, туризмом і затверджує ме-дицинські норми і правила фізичного виховання; розробляє заходи по боротьбі з алкого-лізмом, курінням і іншими формами наркоманії в рамках своєї копетенції.Структуру і штатний розклад міністерства в рамках загальної чисельності, визначеної РМ, затверджує відповідний міністр. Міністр є роботодавцем по відношенню до пра-цівників міністерства, головним розпорядником кредиту, затверджує державні смети, проект бюджета міністерства. Міністру в його діяльності допомагають його замісники, роботу з-поміж яких розприділяє сам міністр. Він може передати замісникам свої окремі повноваження за виключенням прав, наданих йому законом, і права на видання норма-тивних актів. Окрім цього, в міністерствах передбачена посада головного секретаря, який через керівників управлінь координує діяльність апарату міністерства.
Структурно міністерства зазвичай складаються з управлінь, відділів і секретаріату. Управління і відділи створюються у відповідності з функціями і завданнями міністерства. Секретаріат здійснює взаємодію між управліннями в міністерстві, готує матеріали, що вносяться до РМ, організовує узгодження нормативних актів міністерства з іншими відомствами, контролює виконання рішень керівництва міністерства і колегіуму.
Колегія (“колегіум”) міністерства – дорадчий орган. Склад колегії затверджується мі-ністром. За посадами в колегію входять міністр, який є її головою, замісники міністра, головний секретар, керівники управлінь, керівник кабінету міністра і радники. Інші спе-ціалісти і представники профспілок можуть приймати участь у засіданнях колегії за рі-шеньням міністра.
Колегія скликається міністром і розглядає основні проблеми, пов’язані з завданнями і діяльністю міністерства; звіти і аналіз виконання основних завдань і результатів роботи міністерства, окремих органів і організацій, підзвітних йому; проекти нормативних актів, що видаються міністерством, проекти нормативних актів Ради Міністрів, що відносяться до сфери діяльності міністерства. Рішення приймаються більшістю голосів, а у випадку, якщо голоси розділились, кінцеве рішення приймає міністр.
Під керівництвом Ради Міністрів діють не тільки міністерства, але й інші державні органи: комітети (наприклад, Комітет по туризму при Раді Міністрів, Комітет з енерге-тики, Комітет з використання атомної енергії в мирних цілях), комісії (Національна комісія по цінах при Раді Міністрів, Міжвідомча комісія по управлінню, використанню і розпорядженню нерухомим майном – власністю Республіи Болгарія за кордоном); ради (Національна Рада по водах, Національна рада по боротьбі з зловживанням наркотиків) і агентства (Агентство з іноземної допомоги). Керівники цих органів і інших відомств призначаються Радою Міністрів, якщо в законі не вказано інше.