Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україн
Відокремлення власних коштів інвесторів, виділених на капітальні вкладення, на окремих рахунках здійснюється при змішаному фінансуванні, коли поряд із бюджетними асигнуваннями використовуються його власні кошти. Перерахування власних коштів підприємств і організацій на окремі рахунки в зазначених вище випадках, його розміри і терміни не повинні створювати фінансову напругу для них, а строки повинні бути пристосовані до проведення розрахунків за виконані роботи, зроблені послуги.
Кошти бюджетів і позабюджетних фондів для фінансування капітальних вкладень, а також дозволений довгостроковий кредит зараховується банками на окремі рахунки.
Комерційні банки повинні виконувати роботу з мобілізації коштів на капітальні вкладення, обсяг яких визначається угодою, укладеною з інвестором із цього приводу.
Обумовлене кризою різке зниження інвестиційних можливостей як бюджетів усіх рівнів, так і підприємств і організацій висуває на перший план проблему фінансового забезпечення капітальних вкладень для структурної перебудови економіки, конверсії і модернізації виробництва, упровадження нових технологій. Часткове рішення цієї проблеми може бути досягнуте за рахунок таких джерел, як розширення емісії акцій і облігацій, залучення іноземних інвестицій (у тому числі кредитів), використання частини коштів, отриманих від приватизації майна й амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів державних підприємств, а також частини коштів від реалізації зброї, військової техніки, майна і передачі в оренду основних фондів, майна Збройних Сил.
Підприємства і господарські організації здійснюють за рахунок власних коштів технічне переозброєння, реконструкцію і розширення виробництва як підрядними, так і господарськими засобами. У умовах переходу до ринку відповідальність за цільове й ефективне використання власних коштів покладається на інвесторів, що обумовлює особливості фінансування таких капітальних вкладень.
Всі кошти на капітальні вкладення акумулюються на розрахунковому рахунку інвесторів. По їхньому проханню установи банків можуть відкривати окремі рахунки для урахування власних коштів на капітальні вкладення за окрему плату.
Установи банків не оформляють фінансування будівництв, вони повинні надавати їм для цього документи. Фінансування капітальних вкладень провадиться з розрахункового рахунку інвестора шляхом оплати розрахункових документів на виконані проектні, будівельно-монтажні й інші роботи, поставлене устаткування й інші затрати, пов’язані з будівництвам. Склад затрат і порядок їхньої оплати залежать від характеру капітальних вкладень, засобу виробництва будівельно-монтажних робіт, а також методу фінансування затрат при господарському засобі будівництва.
Установи банків не контролюють цільове й ефективне використання власних коштів інвестора на капітальні вкладення. Тільки на прохання інвестора, на договірних засадах за окрему плату вони можуть здійснювати такий контроль, наприклад, перевіряти якість проектно-кошторисної документації, проводити контрольні обмірювання оплачених (поданих до оплати робіт), надавати інші види послуг по фінансуванню капітальних вкладень. Плата за такі послуги повинна встановлюватися на рівні, що забезпечує повне покриття затрат банку на їхнє надання й одержання відповідної прибутку.
У умовах переходу до ринкових відносин зростає роль довгострокового кредиту як джерела коштів у формуванні й удосконалюванні основних фондів народного господарства. Він використовується на капітальні вкладення виробничого і невиробничого призначення. Перелік об’єктів довгострокового кредитування дуже різноманітний. Так, у підприємств і господарських організацій, незалежно від форм власності, це затрати на технічне переозброєння, реконструкцію і розширення виробництва, на будівництво об’єктів невиробничого призначення і на придбання устаткування, що не входить у кошториси будівництв. Довгостроковий кредит використовується також при будівництві нових підприємств і споруд, що мають важливе народногосподарське значення.Довгостроковий кредит дається підприємствам і господарським організаціям на указані вище цілі на принципах повернення, терміновості, платності і забезпеченості.
Переваги при довгостроковому кредитуванні мають проекти, що забезпечують народногосподарську ефективність, вирішують економічні і соціальні проблеми країни, розширюють експортні можливості, збільшують виробництво товарів народного споживання.
Обов’язковими умовами довгострокового кредитування являється: статус позичальника як юридичної особи, екологічна безпека об’єкта кредитування, забезпеченість своєчасного і повного повернення кредиту і сплати відсотків за користування їм, дотримання норм тривалості будівництва.