Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україн
37,0
31,0
27,2
25,4
Відбулися значні зміни у формуванні доходної частини бюджету, що знижує можливості розширеного відтворення.
Національний дохід за 1994-1998 рр. скоротився на 47%, у тому числі: 1995 р. - на 23,5%, у 1996 р. - 14,7%. Його галузева структура (у фактичних цінах без оподаткування) характеризується зниженням частки промислового і сільського господарства та збільшенням частки, створеної у будівництві, транспорті та зв’язку, торгівлі й інших галузях економіки (табл. 1.3.).
Таблиця 1.3.
Галузева структура національного доходу України
за період 1994-1998 рр.
Галузь19941995199619971998
Загалом по народному господарству100100100100100
У тому числі:
промисловість48,347,841,339,938,6
сільське господарство27,321,523,419,617,9
будівництво11,112,89,913,415,5
транспорт та зв’язок4,68,210,611,813,2
торгівля6,05,77,78,89,0
інші галузі2,74,07,16,55,8
Аналіз сучасного стану інвестиційного процесу в регіонах України свідчить про його низьку ефективність, орієнтацію на централізовані методи управління, ігнорування соціально-економічних потреб регіонів і населення, значну його монополізацію на стадіях формування, реалізації і функціонування.
За останні 20 років понад дві третини загальних обсягів капітальних вкладень по Україні спрямовувались на виробниче будівництво і лише одна третина - на розвиток соціальної інфраструктури. Із загального обсягу кошів на виробниче будівництво лише 54-56% використовувалося на технічне переоснащення і реконструкцію. При цьому вкрай низькими темпами розвивалися харчова та легка промисловість. Через систематичне відставання у будівництві і підтримці в експлуатаційному стані житлових будинків, культурно-побутових і суспільних споруд у містах різко загострилася соціальна напруженість: біля 5 млн громадян України живуть в особливо несприятливих у екологічному відношенні районах міст та окремих територій; 40% стічних вод течуть у водойми без очищення; у районах комплексної забудови не зведено передбачених планом близько 3 тисяч об’єктів по обслуговуванню населення. У критичному стані знаходяться об’єкти охорони здоров’я, освіти та культури [5].