Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україн
Дійсно, щоб вижити за умов різкої зміни поля функціонування фірми, необхідно коригувати цілі, структуру і функції основних підрозділів. Це завдання фінансового менеджера, найважливішими функціональними обов’язками якого є:
1. Визначення потреб фірми у фінансових ресурсах.
2. Аналіз альтернативних джерел фінансування, їх оцінка і формування раціональної структури.
3. Забезпечення своєчасного отримання коштів з обраних джерел.
4. Оптимізація доходу фірми та забезпечення умов його ефективного використання.
5. Забезпечення стабільного росту фірми через розширення власного виробництва чи злиття з іншими підприємствами.
2.2. Методи оцінки ефективності капіталовкладень
У основі процесу прийняття управлінських рішень інвестиційного характеру лежать оцінка і порівняння обсягу капітальних вкладень, що передбачені, та майбутніх грошових надходжень. Оскільки порівнювані показники належать до різноманітних моментів часу, ключовою проблемою тут є проблема їхньої порівнянності. Ставитися до неї можна по-різному в залежності від існуючих об’єктивних і суб’єктивних умов: темпу інфляції, розміру капітальних вкладень і що генеруються надходження, обрію прогнозування, рівня кваліфікації аналітика і т.п.
Методи, використовувані в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи: а) засновані на дисконтированих оцінках; б) засновані на облікових оцінках. Розглянемо ключові ідеї, що лежать в основі цих методів [38].
Метод чистої теперішньої вартості
Цей метод заснований на зіставленні розміру вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтированих чистих грошових надходжень, що генеруються нею протягом прогнозованого терміну. Оскільки приплив коштів розподілений у часу, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановленого аналітиком (інвестором) самостійно виходячи з щорічного відсотка повернення, що він хоче або може мати на капітал, який ним інвестується.
Припустимо, робиться прогноз, що інвестиція (IC) буде генерувати протягом n років, річні прибутки в розмірі P1, P2, ..., Рn. Загальний накопичений розмір дисконтированих прибутків (PV) і чистий приведений ефект (NPV) відповідно розраховуються по формулах:
,(2.4)
.(2.5)
Очевидно, що якщо: NPV > 0, то проект варто прийняти;
NPV < 0, то проект варто відкинути;
NPV = 0, то проект ні прибутковий, ні збитковий.
При прогнозуванні прибутків по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом. Так, якщо по закінченні періоду реалізації проекту планується надходження засобів у виді ліквідаційної вартості устаткування або вивільнення частини оборотних коштів, вони повинні бути враховані як прибутки відповідних періодів.
Якщо проект припускає не разове капіталовкладення, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб: