Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україн

Проект признається доцільним тому що:

1.чисте сучасне значення NPV при ставках дисконту 12% і 15% виявилося більше нуля;

2.термін окупності при ставках дисконту 12% і 15% відповідно складає 4,33 і 4,71 року, що менше 5 років - прийнятого терміна окупності;

3.індекс прибутковості при ставках дисконту 12% і 15% виявився більше 1.

Відповідно було розраховано, уточнене значення внутрішньої норми прибутковості IRR, яка склала 17.05%, що більше граничної ставки прийнятої 16%. Отже проект вважається не ефективним. При ставці дисконту 12% проект більш прийнятний, тому що термін окупності менше, а NPV і індекс прибутковості більше. Отже, чим нижче ставка дисконту, тим ефективніше інвестиції.

Висновки

В першому розділі цієї роботи особлива увага приділяється аналізу особливостей фінансування капіталовкладень, досвіду розвинених країн, а головне дослідженню стану капітальних вкладень в сучасних умовах економіки України.

З проведеного дослідження виходить, що капіталовкладення являють собою найважливішу економічну категорію розширеного відтворення, що грає ключову роль у реалізації структурних зрушень в економіці і формуванні народногосподарських пропорцій на макрорівні, адекватних ринковим формам господарювання.

Сформована в даний час в Україні кризова ситуація фактично паралізувала інвестиційний процес як на мікро- так і макрорівні. Це проявилося в абсолютному скороченні обсягу капітальних вкладень і деформації джерел їхній формування, різкому зниженні реального виробничого накопичення.

Аналіз показує, що в даний час капітальні вкладення, в основному, зосереджується в сфері основного виробництва. Відсутність розвитої сфери послуг виробничого характеру негативно позначається на ефективності виробничої діяльності. Тому інвестиційна стратегія в даний час повинна бути орієнтована на першочергове задоволення потреб у розвитку тих галузей, що доповнюють і обслуговують основне виробництво.

З проведеного аналізу також випливає, що основними напрямками підвищення ефективності інвестиційної діяльності, у даний час і в найближчій перспективі, будуть:

поліпшення відтворювальної структури капіталовкладень, підвищення питомої ваги витрат на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств за рахунок зменшення питомої ваги нового будівництва у виробничій сфері;удосконалення технологічної структури капітальних вкладень, збільшення в їхньому складі питомої ваги устаткування і скорочення, відповідно, будівельно-монтажних робіт;

зміна галузевої структури капітальних вкладень із погляду значного підвищення життєвого рівня населення, на користь галузей, що виробляють продукти харчування і предмети особистого споживання (сільське господарство, що переробляють галузі, легка і харчова промисловість), сфера обслуговування;

пріоритетне забезпечення капітальними вкладеннями прогресивних напрямків науково-технічного прогресу, що сприяють зниженню ресурсоємкими виробництва і підвищенню якості продукції;

збільшення обсягів капітальних вкладень на будівництво комфортного житла й інших об’єктів суспільного користування і медичного забезпечення;

збалансованість інвестиційного циклу.

Другий розділ приділяє увагу фактору ризику, який суттєво впливає на оцінку ефективності інвестиційного проекту. Для аналізу цього фактору розглянуто принципи проведення кількісного аналізу визначення розмірів окремих ризиків.