Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україн

на технічне переустаткування - для підвищення технічного рівня виробництва за рахунок заміни старого обладнання на нове, продуктивніше.

За складом і характером витрат у прямих інвестиціях (капітальних вкладеннях) можна вирізнити їх технологічну структуру:

будівельні роботи;

монтажні роботи;

машини та обладнання;

проектні роботи.

Період типової реалізації інвестицій поділяється на три частини:

1) підготовку (проектні роботи, організація фінансування, погодження, планування та матеріально-технічне забезпечення початку робіт);

2) реалізацію - створення нового матеріального об’єкта;

3) експлуатацію нового виробництва, отримання прибутку, забезпечення окупності інвестицій, подальшу роботу об’єкта.

1.3. Мобілізація коштів на фінансування капітальних вкладень та особливості фінансування капіталовкладень за рахунок власних коштів підприємств і господарських організацій

Капітальні вкладення забезпечуються коштами з різних джерел, основним із який являється національний доход, утворюваний у сфері матеріального виробництва. Поряд із національним доходом джерелом коштів для капітальних вкладень являється фонд відшкодування спожитих коштів праці. Джерелом коштів виступають також кредити іноземних банків і фірм. Кошти з цих джерел направляються на капітальні вкладення по декількох розподільних каналах. Тому в практиці забезпечення капітальних вкладень коштами з’являються різноманітні по характері джерела коштів. До них варто віднести: власні фінансові ресурси інвесторів (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові накопичення і заощадження громадян, юридичних осіб); позикові фінансові кошти інвесторів (облігаційні позики, банківські і бюджетні кредити); притягнуті фінансові кошти інвесторів (кошти, отримані від реалізації акцій, пайові й інші внески громадян і юридичних осіб); бюджетні інвестиційні асигнування; кошти позабюджетних фондів, пожертвування організацій, підприємств і громадян.

Склад коштів, що спрямовуються на капітальні вкладення, залежить від того, хто являється інвестором і якою формою власності він володіє. Так, інвесторами державних капітальних вкладень являється органи влади і управління країною, галузями й іншими адміністративно-територіальними утвореннями, а також державні підприємства й організації. У першому випадку капітальні вкладення здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів. Державні підприємства й організації, а також ті, що засновані на колективній формі власності, забезпечують капітальні вкладення власними, притягнутими і позиковими коштами.

Окремі громадяни, трудові і селянські господарства забезпечують капітальні затрати за рахунок власних коштів (трудові прибутки, прибутки від коштів, що вкладені в кредитні установи і цінні папери, заощадження) і банківського, а в окремих випадках і державному пільговому кредиті.

Власні кошти підприємств і організацій утворяться відповідно до вимог комерційного розрахунку і складаються з прибутку, амортизаційних відрахувань і інших коштів. У останні роки зростає питома вага власних коштів у загальному обсязі фінансування капітальних вкладень.

Важливим джерелом фінансування капітальних вкладень стає прибуток від основної діяльності, що являє собою частину чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства й організації. Використання прибутку для цієї цілі створює залежність капітального будівництва на діючих підприємствах від їхньої основної діяльності, оскільки своєчасне і повне фінансування таких вкладень обумовлено виконанням плану прибутку. В даний час державні підприємства й організації роблять відрахування від прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні, на технічне переустаткування виробництва, освоєння нових технологій, здійснення природоохоронних заходів і нового будівництва. Нормативи відрахувань встановлюються органами, що виконують функції по керуванню майном, що знаходиться в державній власності, у розмірах не менше 30 і не більш 80% суми, що залишається в підприємств і організацій прибутку після сплати ними обов’язкових платежів.Амортизаційні відрахування - процес поступового перенесення вартості засобів праці в міру їх зношування на виготовлену продукцію і використання цієї вартості для відтворення зношених засобів праці [42]. У масштабі всього народного господарства амортизаційні відрахування виступають як джерело коштів для простого відтворення основних фондів. Окремі підприємства й організації можуть використовувати ці відрахування для розширеного відтворення своїх основних фондів. Це обумовлено розходженням у відшкодуванні основних фондів по вартості й у натуральній формі, оскільки кошти праці зношуються поступово, а відновляються в натуральній формі одночасно, через певний відносно тривалий період часу.