Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україн

Доцільність надання довгострокового кредиту комерційним банком попередньо розглядається в кредитному комітеті і затверджується правлінням Центрального банку.

Центральний банк укладає з комерційними банками, що кредитують цільові програми, договір, де визначає розміри плати за кредит та маржі.

Центральний банк відкриває комерційному банку кредитну лінію, що повинно забезпечити оперативне цільове й ефективне використання централізованих ресурсів для кредитування виробничих програм.

Комерційні банки надають позичальникам кредит тільки на цілі, передбачені їхніми кредитними заявками, і в межах коштів, перерахованих їм Центральним банком для цільового кредитування.

Кожний позичальник повинний завчасно повідомляти комерційний банк про необхідну йому суму кредиту для оплати розрахункових документів по об’єкту, що кредитується. Тільки при дотриманні цієї умови Центральний банк зможе своєчасно надавати комерційному банку коштів в межах відкритої йому кредитної лінії.

Використання, погашення кредиту і сплата відсотків за користування їм відбувається у встановленому порядку.

Контроль за цільовим використанням кредиту комерційними банками здійснює Центральний банк і його регіональні управління, а за цільовим використанням кредиту позичальниками - комерційні банки. При виявленні фактів нецільового використання кредиту Центральний банк (регіональні управління Центрального банку) стягує з комерційного банку штраф у розмірі 5% суми кредиту, використаної не по призначенню.

Досвід свідчить, що довгостроковий кредит, наданий на капітальні вкладення, сприяє скороченню строків будівництва, зниженню його собівартості і прискоренню окупності затрат, якщо будівельний об’єкт своєчасно забезпечений якісною проектно-кошторисною документацією, устаткуванням, будівельними матеріалами, конструкціями і деталями, а капітальні вкладення і кошти виділяються відповідно нормам тривалості будівництва.

Будівництво також повинне бути забезпечене достатніми потужностями будівельної індустрії, що варто ефективно використовувати [43].

1.4. Досвід капіталовкладень розвинених країн

Великий інтерес щодо капіталовкладень становить для нас досвід західноєвропейських і американських підприємств. Там капіталовкладення розподіляються на групи за категоріями залежно від їх мети:

перша - вимушені капіталовкладення;

друга - збереження позицій на ринку;

третя - оновлення основних виробничих фондів, особливо верстатів і апаратів;

четверта - економія витрат;

п’ята - збільшення прибутків;

шоста - “ризикові” капіталовкладення.

До першої групи належать капіталовкладення, які здійснюються, наприклад, з метою підвищення надійності й техніки безпеки на виробництві відповідно до нових законодавчих актів або інших абсолютно обов’язкових обставин. У цьому разі не постає питання, здійснювати інвестиції чи ні.