Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україн

V. Оцінка прибутку інвестора

Побудова фінансової моделі й упорядкування бізнес-плану проекту має на меті одержати інформацію, що допоможе переконати інвестора вкласти засоби в даний проект. При цьому необхідно звернути увагу на наступні параметри:

1).види прибутку, одержуваного інвестором;

2).час одержання прибутків;

3).необхідна ставка прибутку.

1). Види прибутку

Прибутки від капітальних вкладень можуть бути отримані в декількох формах:

дивіденди (виплачуються власникам акцій);

відсотки (виплачуються кредиторам і тримачам облігацій);

приріст капіталу (у результаті збільшення ринкової вартості цінних паперів).

Для повної оцінки прибутків інвестора варто враховувати усі форми одержуваних їм прибутків від капітальних вкладень.

2). Час одержання прибутків

Оскільки вартість грошей залежить від часу, то зіставлення загальних розмірів прибутків при різних варіантах інвестицій неможливо, не установивши, коли ці прибутки будуть виплачуватися.

3). Необхідна ставка прибутковості

З погляду компанії, що залучає капітал для фінансування проекту, розмір ставки прибутковості являє собою альтернативні витрати застосування капіталу (або просто витрати застосування капіталу). При розрахунку необхідної ставки прибутковості враховуються:

реальна безризикова ставка прибутку;

прогнозний рівень інфляції протягом терміну інвестування;

премія за ризик.Для всіх цінних паперів, що знаходяться в обігу або тих, що випускаються на ринок, номінальна безризикова ставка однакова. Розмір премії за ризик може змінюватися в залежності від ступеня непевності інвестора щодо майбутніх прибутків.

Розмір премії за ризик пропорційна розміру прийнятих інвестором інвестиційних ризиків. Інвестиційним ризиком називають імовірність понести збитки або упустити вигоду від капітальних вкладень, що піддаються виміру. Премія за ризик - додатковий прибуток, на який розраховує інвестор, що вкладає кошти в ризикові проекти, у порівнянні з проектами, зв’язаними з нульовим ризиком.

Інвестор який розглядає можливості вкладення у певну компанію повинен розглядати загальноприйнятий набір інвестиційних ризиків

а). діловий ризик;

б). фінансовий ризик;