Походження та історичні типи моралі

-62-(«активний, діяльний характер моралі»), колективізму («від¬даність загальній справі») і гуманізму («все — на благо люди¬ни!»). Але резерви цього способу розвитку були вичерпані, що й породжувало «соціальну пасивність», «подвійну мораль», «розбіжність слова і діла».

Для визначення реальної цінності результатів цих змін по¬трібна певна часова дистанція, нашому ж часу доступно лише визначення загальних тенденцій розвитку людської натури:

— мораль усвідомлюється як окремий, самостійний вид діяльності, стосунків, свідомості;

— у міру розвитку писемної культури й наукового знання моральна свідомість відчуває все більший вплив етики;

— у зв'язку із зростаючою спеціалізацією людської діяль¬ності виникають і спеціальні моральні кодекси (лікаря, юрис¬та, воїна, педагога і т. п.);

— у коло моральних проблем включається не тільки став¬лення людини до людини, а й людини до середовища існуван¬ня: сьогодні це складова гуманізму;

— норми моралі набувають загальнолюдського характеру;

— зростають свобода і відповідальність особистості, її мо¬ральна цінність, таким чином відбувається гуманізація моралі.

Вивчення історичних змін у звичаях людей містить вели¬чезний моральний потенціал. Як би не зміцнювалися мо¬ральні закони, як би не удосконалювалися моральні норми, найважливіше відкрито вже давно. І хоча цей принцип виго¬лошували різними мовами, і кожен формулював дещо інакше, сенс його залишався незмінним: вчиняйте іншим так, як хо¬чете, щоб люди чинили вам.

Лекція 4: Сутність, специфіка та функції моралі

Моральна сфера людського життя надто складна. І досі дослідники моралі ставлять запитання про причини виник¬нення і функціонування моралі, полемізують щодо її визна¬чення тощо. Залежно від розуміння місця, ролі, значення мо¬ралі у житті суспільства і людини вона інтерпретується як:

— сукупність правил для регулювання людської поведінки;

— безпосереднє вираження людяності, піклування про лю¬дину;

— особлива сфера ціннісного буття людини;

— засіб обслуговування людської діяльності;

— засіб з'ясування сенсу існування і сфери самореалізації;

— форма духовно-практичного опанування світу або фор¬ма суспільної свідомості чи духовного життя суспільства;

— форма самосвідомості людин;

— мудрість життя;

— практична філософія тощо.

З'ясування сутності моралі, її специфіки, функцій, струк¬тури і є головною метою теми.