Міжнародний факторинг та форфейтинг

—трансформацію ризиків;

—трансформацію строків;

—трансформацію капіталу;

—просторову трансформацію.

Трансформація ризиків полягає в тому, що

банки, діяльність яких пов'язана з високим ри-зиком, вживаючи відповідних заходів, можуть звести ці ризики для своїх вкладників та акціо¬нерів до мінімуму. До таких заходів належать: ди-версифікація активних операцій, створення ре-зервів, диференціація процентних ставок в залеж-ності від ризиковості кредитів, страхування депо-зитів тощо. Завдяки цим заходам банки беруть на себе переважну частину ризиків непогашення позичок.

Трансформація строків полягає в тому, що мобілізуючи значні обсяги короткострокових коштів і постійно поповнюючи їх, банки одер¬жують можливість деяку їх частину спрямову¬вати в довгострокові позички та інші довготри¬валі активи. Це вигідно не тільки банкам (вони одержують більш високий доход), а й їх клієнтам. Позичальники одержують можливість профінан-сувати свої довгострокові проекти, а кредитори банків одержать більший доход по своїх вкладах в банки.

Трансформація капіталів полягає в тому, що мобілізуючи великі обсяги дрібних вкладів, банки одержують можливість акумулювати вели-

кі маси капіталу для реалізації масштабних про-ектів. Без банків ці кошти залишались би роз-порошеними, використовувалися б з низькою від-дачею чи взагалі не використовувалися.

Просторова трансформація полягає в то¬му, що банки можуть акумулювати ресурси з ба¬гатьох регіонів і навіть з інших країн і спряму¬вати на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об'єкта. Таким чином розсу¬ваються географічні межі грошового ринку, він перетворюється у міжнародний і світовий, що полегшує балансування попиту і пропозиції на грошовому ринку в будь-якому місці світового ринку.

2. Роль комерційних банків у реалізації грошово-кредитної політики.

Головним результатом функціонування грошової системи є розроблення і реалізація певної грошово-кредитної політики..

Більш повно і точно виражає сутність монетарної політики визначення її як комплексу взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через центральний банк.

Об'єктами, на які найчастіше спрямовуються регулятивні заходи монетарної політики, є такі змінні грошового ринку:

- пропозиція (маса) грошей;

- ставка процента;

- валютний курс;

- швидкість обігу грошей та ін.

Суб'єкти монетарної політики. В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки - Міністерство фінансів, міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада.