Міжнародний факторинг та форфейтинг

Інформаційні послуги. Банки, завдяки своїм місцю і ролі в економіці, наявності сучасних засобів телекомунікацій і електрон¬но-обчислювальної техніки завжди мають значну кількість різ-номанітної інформації, тобто документованих або публічно ого¬лошених відомостей про події та явища, що відбуваються у сус¬пільстві, державі, економіці. Це дає змогу комерційним банкам надавати інформаційні послуги, тобто займатися діяльністю, по¬в'язаною з доведенням інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб.

Основними видами інформаційної діяльності є:

1.Одержання інформації, тобто набуття, придбання, накопи¬

чення відповідно до чинного законодавства документованої або

публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними осо¬

бами або державою.

2.Використання інформації — це задоволення інформаційних

потреб юридичних та фізичних осіб.

3.Поширення інформації — це розповсюдження, оприлюд¬

нення, реалізація у встановленому законом порядку інформації.

4.Зберігання інформації — це забезпечення належного стану

інформації та її матеріальних носіїв.

Інформаційні послуги та інформаційна продукція, тобто матеріа¬лізований результат інформаційної діяльності, можуть бути об'єк¬том товарних відносин. Ціни і ціноутворення на інформаційну про-дукцію та інформаційні послуги встановлюються договорами.

За режимом доступу інформація поділяється на:

—відкриту інформацію, доступ до якої забезпечується че¬рез публікацію її в офіційних друкованих виданнях, поширення засобами масової комунікації, безпосереднє надання заінтересо¬ваним клієнтам;

—інформацію з обмеженим доступом, котра, у свою чергу, за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну. Конфіденційна інформація — це відомості, які перебувають у во¬лодінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до пе¬редбачених ними умов. Володіння інформацією ділового, комер¬ційного, банківського та іншого характеру, одержаною на власні кошти юридичної або фізичної особи, або такою, яка є предметом їх банківського, комерційного, ділового та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, дає змогу юридичній або фізичній особі самостійно визначати режим доступу до інфор¬мації, включаючи належність її до категорії конфіденційної. Ви¬няток становить інформація комерційного та банківського харак¬теру, правовий режим якої встановлений чинним законодавством. Так, ЗУ «Про банки і банківську діяльність» передба¬чає, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та вза¬ємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шко¬ди клієнту, є банківською таємницею. Перелік інформації, що під¬лягає обов'язковому опублікуванню, установлюється Національ¬ним банком України та додатково самим банком на його розсуд.

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить бан¬ківську таємницю, розкривається банками: