Міжнародний факторинг та форфейтинг

Поручитель, який виконав зоб-ня за боржника, набуває всіх прав кред-ора за цим зоб-ням. На практиці гарантію часто ототожнюють з порукою.

Відмінності гарантії від поруки полягають у такому:

1)на відміну від поруки гарантія м.б. заснованою на волевиявленні однієї особи — гаранта;

2)гарант несе субсидіарну (додаткову) відповідальність, а поручитель солідарну;

3)оформлення гарантії договором не е обов'язковим;

4)гарант у договорі може обмежити свою відповідальність частиною зоб-нь боржника.

Отже, під гарантією слід розуміти зоб-ня гаранта, що видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала відповідно до умов гарантійного зоб-ня певну грош суму. Гарант має право зажадати від принци-пала в порядку регресу відшко-дування сплачених за гаранnією сум .

У ролі гаранта та поручителя м.б. банк. Видача гарантій (поруки) по суті має кредитний х-р.

Фактично банки беруть на себе зобов'язання при несп-латі клієнтом у строк належних платежів здійснити їх за рахунок власних ресурсів. Якщо кредитоспр-сть клієнта банку невідома або викликає сумнів, то банківська гарантія видається під заставу майна . Гарантії (поручительства) можуть надаватись як у вигляді спеціального док-та (гарантійного листа, укладення договору поруки), так і шляхом напису на векселі (акцепт, аваль).

Акцептування векселя полягає в тому, що банк акцептує виставлений на нього клієнтом вексель за умови, що клієнт надасть банку грошове покриття до настання стро-ку платежу за векселем.

При авалюванні банк бере на себе відповідальність за виконання зобов'язання будь-якою зобов'язаною за век-селем осо-бою — акцептантом, векселедавцем, індосам-том.

Формою забезпечення повернення кредитів також можуть виступати гарантії або поруки. Володіючи, як і застава здатністю юридично та економічно захищати інтереси кредитора, вони мають іншу вихідну базу. У випадку використання гарантії (поруки) в якості забезпечення кредитів майнову відповідальність несе за позичальника третя особа.Гарантії різняться між собою по суб`єкту гарантійного зобов`язання, порядку оформлення гарантії, джерелу коштів, що використовуються для гарантування повернення кредиту.

В якості суб`єкта гарантованого зобов`язання можуть виступати фінансово стійкі підприємства або спеціалізовані заклади, що мають достатні кошти. В практиці банківського кредитування в якості суб`єктів гарантування майже ніколи не виступають інші, ніж банк-кредитор, банківські установи (надання міжнародних кредитів).

При іншому виду гарантії гарантом виступає фінансово стійке підприємство або організація, з яким позичальник має систематичні виробничі комерційні зв`язки. Однак в цьому випадку банку-кредитору необхідно отримати інформацію щодо кредитоспроможності підприємства-гаранта. Якщо зазначене підприємство обслуговується тим самим банком, що й позичальник, то така задача вирішується досить просто.

Строк дії гарантії встановлюється, як правило, на 10-15 днів більше строку погашення кредиту, повернення якого забезпечується гарантією. Гарантійний лист складається в двох примірниках. Другий примірник гарантійного листа з поміткою банку, що обслуговує гаранта, про прийняття гарантії передається у банк позичальника, після чого здійснюється кредитування під гарантію.

Цікаво, що в розвинутих країнах, наприклад в тих же Сполучених Штатах Америки, гарантії надаються також спеціалізованими урядовими організаціями, що мають в наявності спеціальні цільові фонди.