Міжнародний факторинг та форфейтинг

Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий чи відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надсилається повідомлення про укладання угоди і пропонується здійснити платежі безпосередньо фактору. При закритому факторингу дебітори направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.

У договорі може передбачатися: право регресу - право повернення фактором клієнту несплачених покупцем розрахункових документів з вимогою повернення коштів; негайна оплата фактором розрахункових документів, тільки-но вони будуть йому пред'явлені (фактично це означає кредитування фактором клієнта).

Доходи фактора від здійснення факторингової операції складаються з двох частин:

* комісійні за послуги по обслуговуванню боргу (в розмірі 1—2% загальної суми придбаних банком рахунків);

* позичковий процент, нарахований на виданий клієнту аванс.

Внаслідок швидкого обігу дебіторських рахунків і в зв'язку з незначним періодом користуванням авансом дохід банку від позичкового процента менший, ніж від комісійних платежів.

Схема здійснення факторингової операції:

1)відвантаження постач-ком покупцеві товарів (робіт, послуг)

2)акцепт покупцем борг вимог за товари

3)пред'явлення постач-ком боргових вимог фактору з метою їх перевідступлення

4)вивчення фактором кредитоспроможності постачальника і, у разі позитивного результату, укладення з ним договору факторингу5)перерахування постачальникові коштів у розмірі 70-90% суми борг вимог, придбаних фактором

6)виставлення фактором боргових вимог для оплати їх покупцем

7)оплата покупцем виставлених на нього фактором борг вимог

8)перерахування фактором постачальнику залишку коштів (10-30%) за мінусом плати за факторингове обслуговування

Плата за факторингове обслуговування включає: комісію за послуги у розмірі визначеного договором проценту від загальної суми придбаних фактором боргових вимог; процент за кредит, наданий фактором постачальнику.

41. Особливості надання іпотечних кредитів комерційними банками.

Іпотечний кредит – правовідносини , які виникають на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування з встановленням іпотеки.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Особливості надання іпотечних кредитів передбачає:

­іпотечний кредит є довгостроковим типом кредитування;