Міжнародний факторинг та форфейтинг

Депозитарна діяльність - це надання послуг щодо зберігання (депонування) цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів), обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

60. Формування портфелю цінних паперів комерційного банку.

Портфель цінних паперів - це сукупність придбаних (отриманих) банком сторонніх цінних паперів, право володіти, користуватися та розпоряджатися якими належить банкові.

Портфель формується внаслідок вкладання інвестором (фізичною або юридичною особою) власних і позикових коштів, майнових та інтелектуальних цінностей у довгострокові вкладення капіталу. До складу портфеля можуть входити цінні папери одного типу (акції) або різні фінансові цінності (акції, облігації, ощадні сертифікати і т. д.).

Портфелі цінних паперів можуть мати галузеву й територіальну спеціалізацію. Портфелі цінних паперів можуть бути орієнтовані на залучення до свого складу лише короткострокових або середньострокових і довгострокових цінних паперів. Більшість портфелів цінних паперів є спеціалізованими, включаючи переважно один вид цінних паперів (акції, державні облігації, неемісійні цінні папери тощо). В Україні така спеціалізація поки що чітко не виражена через нерозвиненість фондового ринку.

Принципами формування портфеля цінних паперів є: 1) безпечність; 2) дохідність; 3) ліквідність; 4) зростання капіталу.

Під безпекою слід розуміти невразливість інвестицій до потрясінь на фондовому ринку та стабільність отримання доходу. Безпечність досягається за рахунок зниження дохідності й темпу зростання вкладень.

При формуванні портфеля слід ураховувати принцип, який діє на фондовому ринку: чим більший потенційний ризик несе цінний папір, тим вищий потенційний дохід він повинен мати, і навпаки, — чим надійніший дохід, тим нижча його ставка. Це завдання вирішується шляхом придбання цінних паперів відомих акціонерних товариств, які мають високі фінансові показники і відповідні індикатори фінансового стану. Що ж до ризику, то слід зазначити, що з ним пов'язані всі операції на ринку цінних паперів.

Ліквідність портфеля цінних паперів необхідно розглядати з двох позицій:

1.як спроможність швидкого перетворення всього портфеля цінних паперів або його частини в грошові ресурси (з невеликими витратами на реалізацію та при відсутності значних втрат у курсовій вартості);

2.як спроможність своєчасного погашення зобов'язань перед кредиторами, повернення їм запозичених грошових ресурсів, за рахунок яких був сформований портфель. У даному разі на передній план виступає питання про відповідність термінів залучення джерел, з одного боку, та сформованих на їх основі вкладень – із другого.

До етапів формування портфелів цінних паперів входять:

• вибір типу портфеля і визначення його характеру;

• оцінка ступеня портфельного інвестиційного ризику;

• моделювання структури портфеля.

Відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" загальний балансовий портфель цінних паперів комерційного банку може включати такі цінні папери, що емітовані резидентами та нерезидентами України й допущені до обігу на фондовому ринку України:акції;облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;облігації місцевих позик;облігації підприємств;казначейські зобов'язання республіки;ощадні сертифікати;інвестиційні сертифікати;векселі;приватизаційні папери.