Міжнародний факторинг та форфейтинг
г) залежно від ступеня окупності майна:
• лізинг з повною окупністю, коли протягом строку дії одного договору здійснюється повна виплата лізингодавцю вартості орендованого майна;
• лізинг з неповною окупністю, коли протягом дії одного договору окупається тільки частина вартості орендованого майна;
д) залежно від умов амортизації:
• лізинг з повною амортизацією і, відповідно, з повною виплатою вартості об'єкта лізингу;
• лізинг з неповною амортизацією і, значить, з частковою виплатою вартості.
Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортизації капітальних вкладень і здатні забезпечити лізингодавцю прибуток.
Характерні особливості цього виду лізингу:
• вибір об'єкта лізингу здійснює лізингоодержувач;
• лізингоодержувач має право використовувати об'єкт лізингу протягом усього строку угоди;
• строк фінансового лізингу, як правило, не менше за строк повної амортизації об'єкта лізингу;
• витрати на утримання об'єкта лізингу несе лізингоодержувач;
• існує можливість викупу об'єкта лізингу після закінчення терміну угоди.
Найпростіша схема лізингової операції передбачає:
- подачу заяви клієнтом, в якій зазначаються об'єкт лізингу, його характеристики, бажаний строк угоди тощо. Також надаються фінансові документи;
- аналіз документів і прийняття рішення щодо підписання договору про лізинг;
- передача об'єкта лізингу.
Лізингова послуга виникає таким чином: на прохання клієнта банк купує майно (обладнання, транспортні засоби, обчислювальну техніку та інше) і приймає на себе практично всі зобов'язання власника: відповідальність за зберігання майна, внесення страхових платежів, сплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було придбано майно, укладає з банком угоду про оренду, в якій визначаються, разом з іншими умовами, розмір та періодичність орендної плати. До складу лізингового платежу включаються амортизаційні відрахування, плата за ресурси, лізингова маржа, премія за ризик.
Теперішня вартість суми орендних платежів розраховується за формулою:
ТВА=А*((1-1/(1+i/m)^n*m)*m/i)де: ТВА - теперішня вартість орендних платежів; А - сума орендного платежу, що регулярно сплачується (ануїтет); i - річна відсоткова ставка; n - кількість років; m - кількість разів нарахування протягом року складного відсотка.
Різниця між сумою орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди та теперішньою вартістю вказаної суми, що визначена за орендною ставкою відсотка, є фінансовим доходом орендодавця.