Міжнародний факторинг та форфейтинг

—на письмовий запит або з письмового дозволу власника та¬кої інформації;

—на письмову вимогу суду або за рішенням суду;—органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України — на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності за конк¬ретний проміжок часу;

—органам Державної податкової служби України на їх пись¬мову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності за конк¬ретний проміжок часу.

До таємної інформації належить інформація, що містить відо¬мості, які становлять державну та іншу, передбачену законом, та¬ємницю.

До найпоширеніших видів інформаційних послуг, що надають комерційні банки, можна віднести:

—інформування про чинне законодавство зарубіжних країн у галузі банківської справи, фінансів, валютного регулювання, оподаткування тощо;

—надання копій грошово-розрахункових документів;

—допомога у розшуку перерахованих сум;

—надання інформації про прийняття Національним банком України та іншими органами рішень, які впливають на господар¬ську діяльність клієнта;

—доведення інформації про курси іноземних валют, котиру¬вання цінних паперів та їх дохідність тощо;

—сприяння в підборі партнерів (покупців або постачальни¬ків), засновників, учасників обмінних операцій тощо.

63.Посередницькі послуги КБ

Серед нетрадиційних банківських послуг дедалі важливішу роль відіграють посередницькі послуги. На практиці надання таких послуг оформляється двома видами цивільно-правових договорів: договором доручення та договором комісії.

За своєю суттю ці договори є договорами на продаж послуг. Під продажем послуг розуміються будь-які операції цивільно-правового рухарактеру з надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені i за рахунок другої сторони (довірителя) юридичні дії — підписання документів, укладення угод.Але, виконуючи юридичні дії, повірена особа виконує i фактичні дії- пошук контрагентів, наведения довідок, огляд майна тощо.Повірений є представником свого довірителя перед третіми особами. Вказівки довірителя на вчинення повіреним конкретних юридичних дій містяться у договорі або у виданій на його підставі довіреності. Повірений зобов'язаний терміново передати довірителю все отримане у зв'язку з виконанням доручення (цінні папери, майно, грошові кошти, документи). Довіритель, оскільки повірений діє за його рахунок, повинен забезпечити повіреного коштами, необхідними для виконання доручення, а також відшкодувати йому фактичні витрати при виконанні ним доручення.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду укласти одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. За цим договором укладаються угоди не безпосередньо особою, зацікавленою в їх кінцевому результаті, а за її дорученням i за рахунок іншою особою. За угодами, які укладає комісіонер з третіми особами, набуває права i стає зобов'язаним не комітент, а комісіонер, бо він укладає угоди хоч i за рахунок комітента, але від свого імені.

Повіреним i довірителем, а також комісіонером i комігенто можуть бути громадяни та юридичні особи, зокрема банки.