Міжнародний факторинг та форфейтинг
Аваль вчиняється на переказному векселі або на додатковому аркуші (алонжі). Також аваль може даватись і на окремому аркуші із зазначенням місця видачі.
Авалюючи вексель, банк надає такій особі строковий кредит або кредит до запитання. Аваль може бути наданий у будь-який час: при складанні, видачі та на будь-якому наступному етапі обігу векселя.
Аваліст відповідає так само, як і особа, за яку видана гарантія, однак аваліст є боржником «другої черги», і аваль набуває чинності лише після невиконання зобов'язань особою, за яку він виданий. Зобов'язання аваліста є дійсними навіть у тому разі, якщо те зобов'язання, яке він гарантував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, крім дефекту форми.
За умови невиконання клієнтом своїх зобов'язань банк мас оплатити вексель.
Сума, яка має бути нарахована на користь банку як плата за надання авального кредиту, обчислюється на підставі процентної ставки банку. Також банк може утримувати з позичальника комісію за зобов'язання надати авальний кредит.
Розрахунок загальної суми винагород банку за авальований вексель може здійснюватися за формулою:
де К - загальна сума винагороди банку за надання авального кредиту; S - номінальна сума векселя; і - процентна ставка, за якою нараховуються проценти на номінальну суму векселя; j - процентна ставка, за якою нараховуються проценти за авальний кредит; v - процентна ставка, за якою нараховується комісія; g - процентна ставка, за якою нараховується дамно; р - сума порто; n - кількість днів року; д2 — кількість днів від дня, з якого нараховуються проценти на номінальну суму векселя, до дня платежу за векселем; д3 — кількість днів від дня авалювання до дня закінчення строку кредиту за векселем.
Банк-аваліст зобов'язаний оплачувати вексель тільки в розмірі тієї суми, на яку він дав аваль.
52. Порядок надання кредитів під заставу векселів.
При кредитуванні під заставу векселів позичальник не перевідступає вексель банку, а лише віддає його під заставу на певний строк, зберігаючи всі права векселедержателя.
Кредити під заставу векселів можуть надаватись у вигляді: строкових кредитів та кредитів до запитання (онкольних кредитів).
Строкові позички під заставу векселів, як правило, є разовими. Банк аналізує юридичну й економічну надійність векселя і при позитивному висновку укладає з позичальником кредитну угоду та договір застави векселів. Строк кредиту встановлюється відповідно до терміну погашення векселя (векселів). Кредит надається в розмірі 60-90 % номінальної суми векселя; заборгованість з позикою обліковується на простому кредитному рахунку.
Онкольні кредити під заставу векселів призначені для задоволення постійної потреби клієнтів в обігових коштах. Надання вексельного онколю, облік заборгованості, її погашення здійснюються за допомогою спеціального позичкового рахунку, котрий є аналогом контокоренту. Цей рахунок є рахунком до запитання, що надає банкові право у будь-який момент вимагати від клієнта повного чи часткового погашення кредиту або внесення додаткового забезпечення векселями.
В заставу приймаються векселі, строк платежу за якими є тривалішим, ніж термін дії позики.
Для отримання кредиту зі спеціального позичкового рахунку клієнт подає в банк стандартний пакет документів, а також векселі, котрі призначені для передання в заставу. Векселі здаються в банк з реєстром векселів, поданих у заставу щонайменше в двох примірниках. Пред'явнику дається розписка про одержання векселів (наприклад, на копії реєстру) та призначається орієнтовний термін кредитування або день, коли він має забрати не прийняті в заставу векселі. Після юридичної й економічної експертизи векселів працівники банку викреслюють з реєстру та повертають клієнту векселі, які не задовольняють вимоги банку, а за благонадійними векселями вираховують розмір ліміту кредитування (у випадку, коли клієнт, крім вексельного онколя, використовує ще й обліковий кредит, то ліміт кредитування встановлюється за обома формами вексельних кредитів). Банк і клієнт укладають кредитну угоду, в якій міститься низка умов, що є обов'язковими для позичальника. У кредитній угоді визначається:Позичальник виконує на прийнятих у заставу векселях заставний або передавальний іменний чи бланковий індосамент. Після вчинення індосаменту позичальник передає банкові векселі згідно з Актом прийняття - передавання. Банк відкриває позичальнику особовий рахунок.