"План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху

У надлюдському напруженні працювало сільське населення, переважно жінки і діти. Тракторів, механізмів чи бодай коней було обмаль. На польових роботах широко використовували корів, а нерідко самі жінки та підлітки впрягались замість худоби. Майже все вирощене забирала держава. Такою дорогою ціною армія і місто забезпечувалися сільськогосподарською продукцією. За роки війни від українських колгоспів і радгоспів держава одержала 16,5млн. т зерна, 400тис. т м'яса, майже 250тис. т молока.

Більшість евакуйованих підприємств почала давати продукцію вже навесні 1942 р. А в середині того ж року воєнна перебудова народного господарства завершилася. На сході країни небувалими темпами була створена, по суті, заново першокласна і високоефективна воєнна економіка. Протягом усієї війни Німеччина виробляла сталі, електроенергії та вугілля в 1,5-2,5 рази більше, ніж СРСР. Але на кожні 100 німецьких танків випускалося 170 радянських. З воріт танкових заводів Уралу щомісяця виходило 2 тис. бойових машин (лише ХТЗ за роки війни дав фронту 35 тис. бойових машин).

Свій вагомий внесок у досягнення перемоги зробили українські вчені. Діяльність науково-дослідних установ України в евакуації була спрямована перш за все на надання науково-методичної і практичної допомоги оборонній промис¬ловості, сільському господарству, госпіталям та лікувальним установам тощо.Так, колектив Інституту електрозварювання АН УРСР, очолюваний Є. Патоном, успішно застосував свої довоєнні розробки для налагодження автоматичного дугового зварювання корпусів танків Т-34 під флюсом. Група українських учених на чолі з академіком М. Доброхотовим розробила нові методи виплавки броньованих сталей. Колектив Фізико-технічного інституту АН України розробив висококалорійний терміт для мін і снарядів, більш досконалі конструкції торпед, створив радіолокатор та автоматичні системи пеленгації, прилад для знешкодження морських мін. Сотні тисяч воїнів повернули до життя колективи лікарів України на чолі з М. Стражеско, В. Філатовим, Р. Кавецьким, О. Палладіним. Інститутом клінічної фізіології АН УРСР під керівництвом академіка О. Богомольця були розроблені ефективні методи лікування різних захворювань.

Тилова економіка ґрунтувалася і на праці мільйонів в'язнів ГУЛАГу, серед яких українці були однією з найчисленніших груп. В’язні працювали в основному у видобувній промисловості та на капітальному будівництві. Їхнє становище було страхітливим. Тисячами гинули вони від голоду, хвороб і виснаження. Багато

прагнуло на фронт, погоджуючись воювати навіть у штрафних підрозділах. Але, оголошені "ворогами народу", вони залишалися за колючим дротом.

Ідеї справедливої визвольної війни надихнули на напружену творчу діяльність сотні літераторів та митців. Чимало діячів культури, котрі опинилися у гітлерівському тилу, боролися проти окупантів як у складі радянських партизанських загонів і підпільних організацій, так і оуніаських. Культура українського народу в умовах війни надійно служила його самозбереженню, утвердженню гуманістичних ідеалів.

1. ВИСНОВКИ:

1. Україна зробила великий внесок у спільну боротьбу проти Німеччини та її союзників. У лавах Червоної армії було 6 млн. українців, кожний другий з них заги¬нув на фронтах війни, а кожен другий із тих, хто зали¬шився живим, став довічним інвалідом.

2. Україна стала епіцентром європейського театру воєнних дій. На її землях з 22 червня 1941 р. і до визволення 28 жовтня 1944 р. радянськими військами було проведе¬но 29 стратегічних і фронтових оборонних і наступаль¬них операцій (всього було 76). На українському театрі воєнних дій в 1941-1944 рр. було зосереджено від 57,1 до 76,6% загальної кількості дивізій ворога, з яких на території України було розгромлено 60,6%.

3. Український народ дав Збройним силам понад 300 пол¬ководців і воєначальників. Із 15 фронтів 8 очолювалися маршалами та генералами українцями з походження. Найвидатніші з них — А. Єременко, Р. Малиновський, М. Ватутін, І. Черняхівський, П. Рибалко, К. Москаленко.

4. Ратний подвиг багатьох українців відзначений найвищи¬ми нагородами: 2072 удостоєні звання Героя Радянського Союзу, зі 115 двічі Героїв Радянського Союзу —' 32 українці. Український герой неба — льотчик І. Кожедуб дістав це звання тричі. За час війни він здійснив 830 бойових вильотів, брав участь у 120 повітряних боях та особисто збив 62 ворожі літаки.

5. Із 7 млн. орденів і медалей, вручених солдатам і офіцерам Червоної армії, 2,5 млн. отримали жителі України.