"План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху

Поки тривало спорудження "Східного валу", гітлерівці всіма можливими засобами стримували Червону Армію на Правобережжі і в Донбасі. Але перевага в живій силі і техніці визначила результат воєнних дій на користь Радянської армії. 29 січня — 18 лютого 1943 р. — наступальна операція військ Південно-Західного фронту. Було визволено пів¬нічну частину Донбасу.

2 лютого — 3 березня 1943 р. — наступальна операція військ Воронезького фронту; визволення Харкова (11 лю¬того) та східної частини Донбасу. 19 лютого — 25 березня 1943 р. — контрнаступ німецьких військ. Радянські війська були змушені залишити Харків та північно-східні райони Донбасу. У серпні силами Степового та Воронезького фронтів було проведено Харківсько-Бєлгородську операцію. У ніч на 23 серпня розпочався вирішальний штурм Харкова, а вранці місто було очищене від окупантів.

У вересні-жовтні 1943 р. окупанти залишили Донбас, міста Слобожанщини, індустріальні центри Подніпров'я.

Відступаючи, німці прагнули перетворити Лівобережжя на пустелю. Рейскомісар України Кох у розпорядження представникам німецької адміністрації Лівобережжя вимагав знищувати все, що не можна було вивезти в тил.

Лише стрімкий наступ радянських військ врятував Лівобережну Україну від повного знищення.Врешті-решт німці дійшли висновку, що зупинити радянські війська на Лівобережжі неможливо. В умовах наростаючого наступу радянських військ було прийнято рішення про відведення армії за Дніпро. Тепер уся надія покладалася на "Східний вал", для укріплення якого німці зібрали не лише свої кращі інженерні сили, а й радянських військовополонених, безліч місцевих жителів.

XI. ФОРСУВАННЯ ДНІПРА РАДЯНСЬКИМИ ВІЙСЬКАМИ В 1943Р. ЗВІЛЬНЕННЯ УКРАЇНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ОКУПАНТІВ (1943— 1944 РР.). УКРАЇНА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.

Після Сталінградської і Курської битв розпочався розгром німецьких військ безпосередньо на території України. Величезні надії окупанти покладали на систему укріплень на Дніпрі, яку вони нарекли "Східним валом". Німецьке командування намагалося використати повноводну ріку з високим правим берегом як природне укріплення. Населення зганялось з 300-кілометрової смуги вздовж Дніпра. Значна частина міст - Дніпропетровськ, Кременчук, Полтава - була розорена й спалена. На Дніпрові кручі гітлерівці стягай групу армій "Центр" у складі 62 дивізій. Загалом тут було зосереджено 1240 тис. німецьких солдатів і офіцерів, 12 тис. гармат і мінометів, 2100 танків, стільки ж бойових літаків.

Наприкінці вересня 1943р. Радянська армія контролювала 700 кілометрів лівого берега Дніпра. У планах осінніх операцій 1943 р. першочерговим завданням було захоплення плацдармів на правому березі Дніпра, закріплення там і розгортання наступальних операцій на Правобережжі.

Радянські війська за допомогою партизанів наприкінці вересня 1943 р. в дуже складних умовах форсували Дніпро й створили плацдарми на північ від Києва. Плацдарми були і на ділянках південніше Дніпра. 21 вересня 1943 р. — першими подолали Дніпро на південь од Києва війська 13-ї армії. В районі Великого Букрина переправлялися танкісти 3-ї гвардійської танкової армії. Водночас Дніпро форсували на ділянці Дніпропет¬ровськ — Запоріжжя та в районі Канева — Кременчука. 29 вересня 1943 р. Ставка верховного головнокомандування поставила завдання визволити Київ. Спершу було вирішено завдати удару на південь від Києва — з району Великого Букрина, а допоміжний — з Лютізького плацдарму на північ од міста. Але ворожу обо¬рону на півдні подолати не спромоглися (загинули 40 тис. радянських воїнів).

Увесь жовтень радянське командування вело підготовку до штурму Дніпра. Прагнучи піднести бойовий дух військ, які з виходом в Україну поповнювалися здебільшого за рахунок місцевих жителів. Ставка перейменувала Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти відповідно в Перший, Другий, Третій і Четвертий Українські фронти. Потужні сили радянських військ були зосереджені на Лютізькому плацдармі. Звідси після артилерійської підготовки та ударів авіації почався наступ танкового угруповання, перекинутого з Букринського плацдарму.

У перші дні листопада почалися вирішальні бої за Київ. Сталін віддав наказ узяти Київ до річниці Жовтневої революції. Цей наказ було виконано. 6 листопада 1943 р. бої розгорнулися на північних околицях міста, а вже о 4-й годині ранку було визволено столицю України - Київ. У визволенні Києва брала участь Перша окрема чехо¬словацька бригада полковника Л. Свободи. За успішне форсування Дніпра 2438 радянським бійцям було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, близько 10 тисяч одержали бойові ордени. 1943 р. ознаменувався розгромом гітлерівських військ на Лівобережжі. Внаслідок форсування Дніпра склалися сприятливі умови для визволення Правобережжя.