Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту
-уро-,-уло--улу-: курова, мулокомулуко [пор. AGWB I 2, 37, 38; АУМ ІІ 72, 73]. Під наголосом на місці давнього о може виступати, у відповідності з наголошеним континуантом псл.*о, дифтонг уо: доруога, горуох, куруова.
- у групах ро-, ло-, ра-, ла- на початку слова в залежності від інтонації акутової та циркумфлек¬сової [пор. Жовт 164] (Псл. групи *orT,*olT розвинулися у східнослов’янських діалектах в ро-, ло- під циркумфлексовою інтонацією, та у ра-, ла- під акутовою інтонацією. Цей процес учені вважають ранішим, ніж розвиток псл. груп *TorT,*TolT [пор. StiebZ 38; ФілО 23 цит за CzyżF; Жовт 164]).: робити, локот’, рало [пор. CzyżF 72,73].
У деяких прикладах фіксуються форми без повноголосся: пломен′, оґродови, постронок, тростина, кроста, що можна пояснити впливом польської мови [пор. AGWB I 37 – 40; АУМ ІІ 72; CzyżF 73].
Б: Континуанти псл. *о- на початку слова.
На початку слова псл.*о під наголосом може мати рефлекс о-: опцас, оґ’ер. Одиничний приклад зміни початкового о- в у-: вул’ха. Інших протез крім в не зафіксовано [пор. AGWB IІ 46, 62, 64; AУМ ІІ 125].
У ненаголошеній позиції давнє о (також о ≤ је) на початку слова репрезентується континуантом о-: опен′к’і, овечка, онучка, орати, обіет, оф’іцерк’і, обуфка, ов’іік’і, осуотосот, ожина, осина, омола [пор. AGWB II 58; АУМ ІІ 56]. В окремих випадках початкове о- може прикриватися протезом ў: ўогурок, ўоно, ўовечка, ўонучка [пор. AGWB II 55, 62, 64; АУМ ІІ 124; CzyżF 77].
В: Континуанти псл.*о у відкритому складі.
Псл. *о у відкритому складі розвинулося в о: голуп, жолоп, недобре, по сфоіему, шкода, говорат [пор. AGWB II 47, 48; CzyżF 78].
У той же час у ненаголошеному складі континуантами псл.*о найчастіше є о: вода, нога, коза, кошара, добиток, росте, т’істо, л’іето, небо, жито, јагоди, дорого [пор. AGWB I 2, 12, 13; АУМ ІІ 55]. Одночасно окремі приклади в наших матеріалах засвідчують можливість його відповідника у: парубок, кус′ец [пор. AGWB I 7; CzyżF 80].
Г: Континуанти псл. *о у новому закритому складі.
У новому закритому складі псл. *о також може мати різні рефлекси залежно від наголосу.Так, у наголошеному складі псл.*о розвинулося, незалежно від місця у слові, в дифтонг уо: буор, буоп, буох, куот, нуош, топуол’, сокуор, верболуос, пуост, руок, звуон [пор. AGWB II 44, 47; АУМ І 57, 58; KurP; KurZ; KurU; KurNaj; KurNo; CzyżF 83]. У той же час нерідкими є прикладами з континуантом о: вечор, стол, хворост, мох, вош, двор, горше [пор. АУМ ІІ 51, 52; CzyżF 84 – 85].
У ненаголошеній позиції теж зафіксовано два континуанти давнього о, як на початку, так і в середині слова: о: окно, обух, постел’а, подушка, кожух, жолодз′, д′ахт′ол, бус′ол [пор. AGWB I 14, 17; АУМ ІІ 53; CzyżF 87 – 88];
у: нучл’іех, кунец′, пустел’а, також форма пуд (≤*podъ) у ролі як префікса, так і прийменника: путкова, спудн′іца, пудошва, путпалок, пудвечорок, пут снодом, пут ногоіу (пор. AGWB I 8 – 11, 13, 16, 17; АУМ ІІ 53; KurRut 52; CzyżF 87 – 88].
Рефлекси псл.*и (≤ *ои,*аи,*еи)
Псл. *и залишилося, як в українській мові, так і в діалектах, без будь – яких інтонаційних змін [пор. ЖовтУ 14]. Такий же стан засвідчений у говірці села Малинники.
У середині слова: бат′ушка, матушка, дух, л’ітурґ’ііа, кума, шнурк’і, хустка, бурка, павук, зазул’а, шчур, курка, лопух, лучина, гуіданка [пор. AGWB I ; CzyżF 104 – 195].