Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту
2.–ie замінюється –о: momentalnie → моментáл’но, ogólnie → огýл’но, fajnie → файно.
3.-ę → -у: na piechotę → на п’éхóту, naprawdę → напрáвду.
Отже, уся різноманітність словотвірної субституції залежить насамперед від системи говірки, у яку запозичуються полонізми.
Словотвірна субституція германізмівЗапозичення з німецької мови потрапляли в західнополіські говірки різними шляхами: а) з української літературної мови; б) через польське та, значно рідше, російське посередництво; в) з мовлення євреїв (мова ідиш); г) з мовлення ремісників; ґ) безпосередньо від німецьких колоністів. Значний відсоток германізмів серед мисливської, будівельної та ремісницької лексики. пор. також: “Серед давніх запози¬чених формантів […] давнє германське засвоєння –ипд (укр. -унок, польськ. -unek, чеськ. -unek )” [7, 233].
Оскільки українська і німецька мови належать до різних груп (слов’янська і германська), то й словотвірна субституція має інший характер, ніж це у росіянізмів чи полонізмів, зокрема фінал слова сприймається як суфікс і тому може замінюватися українськими наростками.
Позаяк більшу частину запозичень з німецької мови засвоєно через посередництво польської, то подаємо, де це можливо, і польські форми.
Формант -к-а
Мовознавці давно вже звернули увагу на цей суфікс, пор.: “…потрібно вказати на утворення іменників, запозичених з інших мов у різні історичні періоди. Суфікс –к(а) виступав при цьому як один із важливіших засобів засвоєння чужого слова (тарілка)” [2, 9]. Порівняйте інші приклади:
Lauf → lufa → л’ýхка ‘ствол рушниці; люхва’
Spule → шпýл’ка ‘котушка у швейній машині’.
Суфікс -ел’ (-ил’, -’іл’)
Hitzel → hycel → гúцел’, г’íцил’ ‘той, хто виловлює собак’
Franse (італ., фр.) → frędzla → фрéнзел’ ‘китиця’
Pinzel → pędzel, pęzel → пéнзел’, пéнзил’ ‘щітка білити хату’
Zunge, Zűngel → cyngiel → цúнґел’, цúнґ’іл’, дзúнґил’ ‘спусковий курок мисливської рушниці’
Суфікс -ец’ (аморф -ец)
Pflanze → flanca → пл’áнец, пфл’áнец, фл’áнец’ ‘саджанець лісових дерев’
Суфікс -ик
Pinzel → pędzel, pęzel → пéнзик ‘щітка білити хату’
Kork → korek → кóрик ‘підбор у взутті’
Формант -л’-а
Schanfel → szufel, szufla → шýфл’а, шýхл’а ‘совкова лопата’