Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту
1.Префікс ри- замінюється звичним по-: pułap → пóлап ‘стеля’, pułapka → пóлапка ‘пастка для лову мишей’.
2.Префікс prze- на пере-: przeskok → перéскок ‘стежка, якою дикі звірі ходять до водопою’.
Субституція у запозичених прикметниках
Запозичені прикметники у більшості західнополіських говірок мають закінчення -ий: węgrowaty → венґрувáтий ‘про сало з крупинками’, śliczny → сл’íчний ‘гарний’, tłusty → тлýстий ‘жирний’, szybki → шúбкий ‘швидкий’; однак у говірках східної частини прикметники чоловічого роду мають усічене закінчення: wilgotny → вил’гóтни ‘вологий’, wyścigowy → вис’т’іґóви ‘стрункий’, пор. субстантивований прикметник gajowy → гайóви ‘лісник’; якщо основа закінчується задньоязиковим, то прикметникове закінчення -і: niebieski → небéс’к’і ‘блакитний’.
Прикметниковий суфікс -sk-і замінюється звичним -с’к-ий або зрідка ¬-с’к’-і: dziarski → дз’óрс’кий ‘дратівливий, рвучкий’, kiepski → к’éпс’к’і; суфікс -aw-y замінюється на -ат-ий: krępawy → кримпáтий ‘опецькуватий (про людину)’; інша заміна: bzikowaty → бз’ікувáти(й) ‘такий, що швидко сердиться’.
Субституція в дієсловах-полонізмах
Своєрідно адаптуються запозичені дієслова.
1.У неозначеній формі -ć послідовно замінюється на -ти: badać → бадáти ‘перевіряти стан здоров’я’, wskurać → скýрати ‘отримати покарання’, taszczyć → ташчúти ‘згрібати сіно’, łykać → ликáти ‘ковтати’; лише в окремих західнополіських говірках замінюється на -т’, якщо там така інфінітивна форма загальновживана: nastręczyć → настрéнчит’ ‘порадити’, zgórować → згорувáт’ ‘вистрілити вище цілі’, badać → бадáт’, bydłować → бидлувáт’ ‘паруватися (про корову)’.
2.Польське się при дієсловах замінюється на постфікс з такими формами:
а) -с’а: pеndrzyć → пéндритис’а ‘задаватися, зазнаватися’;
б) -са (перехідні говірки від західно- до середньополіських): meldować się → мел’дувáтиса ‘повідомляти про свій приїзд’;
в) -с’: wypierzyć się → вúп’іритис’ ‘втратити пір’я, вилиняти (про птахів)’;
г) -с: wędzić się → вéндитис ‘переживати’;
ґ) іноді постфікс з’являється і в запозиченнях без się: marcować → марцувáтиса ‘паруватися (про котів)’, mocować → моцувáтиса ‘боротися, випробовуючи свою міць’.
3.Дієслівний суфікс -owa- або замінюється -ува- (bydłоwać → бидлувáти, mocować → моцувáтиса) або іноді втрачається: górować → гýрати ‘вітати з днем народження, підкидаючи вгору’.
4.Префікс wy-, як правило, передається українським ви- (wypierzyć się → вúп’іритис’), лише у прибузьких говірках замінюється на в’і- (wyprężać → в’іпрéнджуватис’а).
5.Префікс przy- замінюється на при-: przystawać → приставáти ‘втомлюватися’.
Субституція у прислівниках-полонізмах
1.Суфікс -em замінюється на -ом: pędem → пéндом ‘швидко’, ogółem → óгýлом ‘усі разом; цілою партією’.