Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту

-щик → -чик: нагонщик → нагóнчик (звірів).

Зрідка фіксується субституція і серед префіксів:

при- (звучить пр′і-) → при-: присмотр → присмóтр, прибор → прибóр, приказ → прикáз;

от- → в’ід-: отпуск → в’íдпуск ‘відпустка’, отказ → в’ідкáз ‘відмова’.Цікаве діалектне (очевидно, оказіональне) утворення однострáн:ий у значенні ‘рос. иностранный’ (однострáн:а рушнúц’а – то бел’г’íйка).

Словотвірна субституція серед дієслів:

1.Інфінітивне –ть → -ти: вызвать → вúзвати ‘викликати’, начать → начáти, открыть → открúти, надеть → над’íти, стирать → ст’ірáти і т.д.; але -т’ зберігається у тих говірках, де така форма загальновживана: пон′імáт′, спросúт′, ремонт′íроват′.

2.Дієслівний суфікс -ова- замінюється на -ува-: пробовать → прóбувати, советовать → сов’éтувати /сов’íтувати.

3.Суфікс -ыва- → -ува-: опаздывать → опáздувати, откладывать → отклáдувати.

Однак треба ще раз зауважити, що у більшості росіянізми запозичуються у західнополіські говірки без будь-яких змін.

Словотвірна субституція у полонізмах

Українсько-польські зв’язки тривають здавна, як здавна живуть поруч українці і поляки. Територіальна суміжність, торгівля, культурний вплив, перебування цих народів в одній державі, де панівною була польська мова, –ось ті чинники, які сприяли проникненню, а потім і запозиченню польських слів в українській мові.

Мовознавці по-різному датують початки українсько-польських мовних контактів – XV, XIV і навіть ХІ століття (детальніше див.: [1, 257-258]). Ці контакти то посилювалися, то послаблювались, так само відмічені періоди, коли полонізми були звичайним явищем і коли вони зрідка вживалися (пор. для Західної України періоди 1919 – 1939рр. і кінець XX століття).

У західнополіських говірках загальновживаних полонізмів лише 39,7 % від усіх запозичень з польської мови (отже, ці слова ще будуть довго уживатися); у пасивному запасі майже 11% слів (через деякий час ці лексеми взагалі вийдуть з ужитку; тепер вони використовуються тільки в розповідях про події, що відбувалися “за Пóл’шчи”); і майже 50 % полонізмів уживає лише найстарше і старше покоління поліщуків (можна прогнозувати, що через певний час і вони будуть утрачені).

Нам уже приходилося стисло писати про словотвірну субституцію полонізмів [1, 267]. Нові спосте¬реження дають змогу значно розширити цю тему.

Подаємо найбільш характерну заміну польських суфіксів.

1.-ап- замінюється на –ун: bocian → бóц′ун /бóцун ‘лелека’.

2.-arz замінюється на –ар: twarz → твар ‘лице’, wilczarz → в’іл′чáр ‘мисливський собака для полювання на вовків’, kominiarz → комин’áр ‘сажотрус’.

3.Субституція суфікса –ek:

а) -ок: huczek → гучóк ‘наганяч звірів під час панського полювання’, cukierek → цук′éрок, kawałek → кавáлок, kubek → кубок ‘маленька сироїжка’, majątek → майóнток, parobek → пáрубок ‘наймит’, oberek → гобéрок ‘танець’, trzonek → трóнок ‘ручка сапки’, zakamarek → закамáрок та ін.