Нирка: ендокринний апарат, кровеносна і лімфатична система. Область судинного полюсу ниркового тіла, яка залишилася після тимчасової ішемії

Через 3 доби після двохгодинної ішемії залишившоїся нирки діаметр просвіти приносячих і виносячих клубкових артеріол зменшуються і дорівнює відповідно 3,15 0,11 мкм, 1,75 0,08 мкм, а площа стінки збільшується 4,98 0,21 мкм, 2,45 0,07 мкм, причому ці зміни статистично достовірні в порівнянні з нормою (Р<0,01 і Р<0,05). Значних відмінностей в порівнянні з мікрометричними даними, отриманими при 60 хвилинній ішемії, нирки, яка залишилася на цей строк не виявлено.

Світлооптичний і електронно-мікроскопічний аналіз компонентів судинного полюса ниркового тельця через 3, 7 діб після 2-х часової ішемії нирки, яка залишилася (№№ 245 – 249; 250 – 254) встановив виражені після ішемічного мікро- і ультраструктурні зміни. В приносячих і виносячих клубкових артеріол різко зменшує внаслідок випукання ядер ендотеліальних клітин. Гранулярні компоненти в нуклеоплазмі збираються в єдину компактну масу і розміщуються великими глибами біля каріолеми. Цитоплазматичні структури терплять деструктивні зміни. Кількість витягнутих трубочок до цистерн зернистої ендоплазматичної сітки зменшується, і утворюються мішечкообразні порожнини, мембрани яких фрагментовані і позбавлені рибосом. Комплекс Гольджі із пакетів щільних мішечків перетворюються в маленькі кульки. Мітохондрії набухлі з матриксом слабкої електронної щільності, редуцированими крістами і нечіткими зовнішніми мембранами. Люмінальна плазмалема ендотеліальних клітин слабо контурується, місцями розвалена. В гладких м’язових клітинах саркоплазми слабкої електронної щільності, вакуолізована. Мітохондрії згруповані з матриксом слабкої електронної щільності і розваленими крістами. Сарколема лейоміоцитів витончена. Проміжки між міозитами звужені. Неклітковий матеріал, окружний ендотеліальними і гладко м’язовими клітинами, слабкої електронної щільності, виявляється важко. В екстагломерулярних клітинах в ці строки ядра неправильної форми, градієнт щільності гранул хроматина в нуклеоплазмі знижений. Зерниста ендоплазматична сітка трансформується в незернисту. Профілі комплексу Гольджі перестають ідентифіцируватися. Пустотілі везикули з вмістом слабкої електронної щільності. Їх мембрани місцями фрагментуваті. В клітинах юкставаскулярного острівця і щільної плями цитоплазма вакуолізірована. Внутрішньо-кліткові структури знаходяться в стані вираженої функціональної перенапруги. Посліднім проявляється набухання мітохондрій з повною деструкцією кріст, дезінтеграцією мембран ендоплазматичної сітки і комплексу Гольджі, фестончатістю ядер.

Таким чином, двогодинна ішемія нирки, яка залишилася з послідуючою рециркуляцією кровотечі призводить до значних після ішемічних змін компонентів судинного полюса і пригніченню внутрішньоклітинної гіперплазії та гіпертрофії.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ

1. Ажгихин И. С. Простагландины — новый класс биологически активных веществ // Простагландины.— М.: Медицина, 1978.— С. 6—67.

2. Алексеевских Ю. Г. К некоторым гистологическим особенностям строения артерий и вен почек у человека // Арх. патологии.—1969.— Вып. 6.—С. 42—46.

3. Об ультраструктуре интерстициальных клеток сосочка почки у белой крысы / Антонова Е. Г., Виноградов В. В., Правоторов Г. В., Мордовии С. В. // Цитология.—1979.—Т. 21, вып. 9.—С. 1106—1109.

4. Вихерт А. М., Серебровская Ю. А. Юкстагломерулярный аппарат и ренин-ангио-тензивная система: Эндокринная функция почки // Арх. патологии.— 1964.— Вып. 7.—С. 3—18.

5. Волкова О. В., Пекарский М. И. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека.— М.: Медицина, 1976.— 416 с.

6. Волощенко А. А. О развитии нефрона человека. 1. Зачатковый период // Тр. IX науч. конф. по возрастной морфологии, физиологии и биохимии.— М.: Медицина, 1972.—Ч. 2.—С. 224—228.

7. Гончаревская О. А. Микродиссекционное исследование нефрона миноги // Журн. эволюц. биохимии и физиологии.— 1975.— Т. 11.— С. 88—90.8. Гонтмахер В. М. Функциональная морфология и восстановительные процессы в почке в различном возрасте // Морфофункциональные аспекты компенсаторно-приспособительных процессов.— Ташкент: Медицина, 1975.— С. 59—60.

9. Денисюк Л. Е. Структура юкстагломерулярного комплекса почек у белых крыс.—Вести, зоологии.— 1976.—№ 3.—С. 20—23.

10. Длоуга Г., Кршечек И., Наточим, Ю. Онтогенез почки.— Л.: Наука, 1981.— 184 с.