Нирка: ендокринний апарат, кровеносна і лімфатична система. Область судинного полюсу ниркового тіла, яка залишилася після тимчасової ішемії
При тимчасовій 30 хвилинній ішемії нирки, які залишилися через 3,7 діб після відновлення кровотока юкстагломерулярні клітки приносячих клубкових артеріол мають ядра овальної форми. Гранули хроматину займають маргінальне розміщення. Пори ядерної оболонки розширені. Зерниста ендоплазматична сітка представлена розширеними цистернами і мішечками, до мембран яких фіксуються одиничні рибосоми. Комплекс Гольджі складається х багатьох везикул і кульок. Мітохондрії збільшені, мають набухлий, просвітлений матрикс і редуцировані кристали. В цитоплазмі відмічаються великі порожнини з складовим слабкої електронної щільності, які в окремих ділянках тісно контактують один з одним своїми мембранами. Останні в окремих ділянках мають нечіткі розмиті контури.
Таблиця 3.1.
Мікрометричні показники приносящих і виносящих клубкових артеріол тимчасово ішемізованої (30 хв.) лівої нирки, яка залишилася. ( Sх, мкм, мкм2)
Клітки юкставаскулярного острівця в ці строки досвіду мають просвітлену цитоплазму з великою кількістю вакуолею. Їх ядра овальної форми з гладкими контурами. Гранули хроматину нуклеоплазми втрачають звичайну ультраструктурну чіткість. Мітохондрії круглої або витягнутої форми характеризуються матриксом середньої і слабкої електронної щільності. В деяких мітохондріях відмічається фрагментація і гомогенізація кріст з порушенням цілісності зовнішніх мембран. Зерниста ендоплазматична сітка трансформується в незернисту, цистерни її розширені, мембрани стоншені. Комплекс Гольджі складається із ущільнених мішечків і великих кульок. Мембраноподібна рідина, яка оточує юкставаскулярні клітки і їх відростки, місцями ущільнена, гомогенизірована (рис. 4.17).Як і в нормі, мембрани кліток юкставаскулярного острівця знаходяться в тісному контакті з клітками щільної плями дистальної частки канальній. Клітки щільної плями в ранні терміни (3 доби) компенсаторної гіпертрофії нирки, яка залишилася (30 хв.) збільшені в розмірах. Цитоплазма слабкої електронної щільності і складається з різних по величині вакуоль. Ядра витягнуті в базально-апікальному направлені, з нерівними контурами. Гранули хроматину в нуклеоплазмі сконцентровані окремими глибами. Мітохондрії набухлі, з гомогенизірованим матриксом і ексцентрично розміщеними кристалами. Ендоплазматична сітка представлена мішечками, розміщеними в різних ділянках цитоплазми (рис. 4. 17). Мішечки комплексу Гольджі розширені, мають світлий вміст. Плазмалема базальної частини кліток щільної плями створюють невеликі вм’ятини в цитоплазму. В апікальній частині кліток відмічаються цитоплазматичні відростки.
Через 14, 30 діб в тимчасово ішемізованій нирці, яка залишилася проходить збільшення діаметра просвіту приносячих і виносячих клубкових артеріол і зменшення товщини стінки і площі середньої оболонки в порівнянні з попереднім терміном (табл. 4.2).
В ці строки (№№ 140–144; 145-149) в приносячих і виносячи клубкових артеріолах ендотеліальні клітки, які вистеляють їх просвіт помірно ущільнені, їх ядра характеризуються варіабельністю форми і розмірів. Гранули хроматину рівномірно розміщені по всій нуклеоплазмі. Ядерна оболонка створює інвагінації різної глибини. Ендоплазматична сітка складається із канальній і великих цистерн, мембрани яких багаті щільними гранулами, рибосомами. Комплекс Гольджі складається з маленьких і великих везикул із світлою місткістю. В цитоплазмі ендотеліальних кліток збільшується склад мікро трубочок, рибосом і полісом. Стики між ендотеліальними клітками напіввідкриті. Електронно щільні пластинки, які лежать в аморфній рідині, розміщені навколо пласта ендотеліальних кліток, мають неоднакову довжину і ширину. В міоцитах середньої оболонки ядра багаті хроматином. Їх зовнішня мембрана інвагінірована. Перинуклеарний простір має безпосередній зв’язок з порожнинами ендоплазматичної сітки, які представлені профілями цистерн або довгими звитими мікроканальцями різного діаметра. На зовнішніх поверхнях їх мембран багато рибосом. Комплекс Гольджі складається із розширених цистерн і мішечків, які знаходяться паралельно один біля одного. В окружності диктиосом спостерігається велика кількість маленьких мішечків. В саркоплазмі міоцитів виявлено скупчення рибосом у вигляді розеток, які утворюють полі рибосоми. Міофіламенти згруповані вздовж внутрішньої сарколеми міозитів (рис. 4. 18а). Щілини між міоцитами звужені і заповнені матеріалом, близьким за електронною щільністю до базальної мембрани. Плазмалеми сусідніх м’язових кліток створюють нексуси на дуже малій відстані.
В гранульованих клітинах до цього часу відмічається збільшення розмірів ядер з інвагінаціями ядерних оболонок. Підвищується осміофільність нуклеоплазми внаслідок збільшення кількості гранул хроматина. Профілі канальців і цистерн ендоплазматичної сітки, мішечків комплексу Гольджі зростають. Мітохондрії в біля ядерній зоні овальної або круглої форми, з матриксом середньої електронної щільності і скороченеми кристалами. Цитоплазма юкстагломерулярних клітин з великою кількістю гранул різних розмірів і електронною платністю (рис. 4. 18 б). Мітохондрії біля гранул трошки збільшені в розмірах, з матриксом низької електронної платності. По всій цитоплазмі розкидано велику кількість рибосом і полісом.