Методи прогнозування стану маркетингового середовища та кон’юнктури ринків

Стимульовані ринком нововведення завжди є успішнішими, ніж ті, які є породженням технічного і наукового прогресу, оскі¬льки такий прогрес найчастіше не поєднується з детальними до¬слідженнями потреб споживачів, тобто часто має місце «вироб¬ництво поза ринком».

Остання фаза планування нових товарів – розгортання їх виробництва і комерційної реалізації. Тут треба взяти до уваги те, що темпи зростання і реальний рівень збуту нової продукції залежать від їх пристосування до поведінки споживачів. Один із головних аспектів цієї поведінки – процес визнання чи відторг¬нення нових товарів.

Моделі процесів прийняття рішень споживачами щодо купівлі товарів-новинок

Таблиця 3

Пояснення:

Колонка а) – модель AIDA;

Колонка б) – модель „процес прийняття”;

Колонка в) – модель „ієрархія об’єктів”;

Колонка г) – модель Робертсона;

Колонка д) – модель Роджерса.

Найбільш використовуваною нині є модель Роджерса.

Вихідними умовами дії цієї моделі є вивчення колишнього досві¬ду споживачів, знання їхніх реальних потреб і проблем, здатність фірми не тільки до новаторства, а й до врахування відповідних соціальних норм.

Інший аспект планування товару – час, протягом якого від¬бувається адаптація нового товару на ринку.

Для зниження витрат і міри ризику на цій фазі планування но¬вих товарів найчастіше використовують метод «регіонального пред'явлення», тобто послідовне впровадження таких товарів у різних регіонах з використанням відповідного маркетингового інструментарію, який був запланований або модифікований після пробного маркетингу. Проблемою тут є узгодження в часі виробничого планування і діяльності комплексу маркетинго¬вих комунікацій. Адже навіть найінтенсивніша рекламна кам¬панія не досягне своєї мети, якщо розрекламованого продукту бракує в торгівлі. Водночас і розміщений на ринку продукт не приверне уваги споживача, якщо його рекламування розпочалось занадто пізно.

12. Оцінка ефективності реклами.

Нині реклама є найдійовішим, а отже, і найширше вико¬ристовуваним засобом впливу на споживачів у процесах марке¬тингових комунікацій. Водночас дуже не просто знайти визна¬чення, яке б розкривало суть того, що в теорії і практиці називають рекламою. Як і щодо маркетингу в цілому, так і щодо реклами існує велика кількість різноманітних визначень. А тому, спираючись на характерні риси самої реклами, зазначимо, що реклама – це довільна платна форма неперсональної презен¬тації та просування ідей, товарів, послуг через засоби масової ін¬формації.

Реклама у пресі – це газетна реклама та реклама в жу¬рналах.

Переваги: Гнучкість, оперативність, своєчасність, простота пошуку, ши¬роке охоплення місцевого ринку, широке визнання і довіра читача, достатність часу на ознайомлення, міс¬ткість інформації, висока селективність, престижність, ви¬сока якість відтворення, тривале існування, наявність багатьох «вторинних» чи¬тачів, відносна дешевизна.Недоліки: Газетна рек¬лама: Короткочасність існування, низька поліграфічна якість, незначна аудиторія «вто¬ринних» читачів, конкурен¬ція різних реклам в одній газеті.