Методи прогнозування стану маркетингового середовища та кон’юнктури ринків

1.Опитування споживачів, посередників, працівників самого підприємства. Таке опитування проводять служби маркетингових досліджень підприємства. При цьому створюються спеціальні си¬стеми стимулювання подання відповідних пропозицій, активізації інтелектуальної діяльності респондентів.

2.Метод синектики – використання аналогій з інших сфер життя, живої природи.

3.«Мозкова атака» («мозковий штурм») – нарада за участю 6—8 осіб (експертів з маркетингу, інших працівників підприєм¬ства), метою котрої є пошуку ідей нових товарів. Однією з основних особливостей мозкового штурму є те, що критика запропонова¬них ідей не допускається, щоб не стримувати творчої активності учасників. Крім цього, присутні в певний спосіб стимулюються для того, щоб вони висловлювали якнайбільше оригінальних, на¬віть фантастичних ідей. Мозковий штурм буває класичний, ано¬німний (особи експертів невідомі), конструктивний (розробка конструктивних ідей), деструктивний (розробка деструктивних ідей), типу «а також», у вигляді творчої співпраці та ін.

4.Стеження за діяльністю конкурентів. Цей метод дає можливість виявити факти успіху чи невдач конкурентів, проаналізува¬ти їхні причини і в дальшому, вносячи відповідні корективи, твор¬чо використати цю інформацію в діяльності власного підпри¬ємства.

5.Метод контрольних запитань передбачає складення перелі¬ку запитань стосовно того, наприклад, що можна поліпшити в певному конкретному товарі чи послузі. Такі запитання пропо¬нуються для відповіді спеціальній групі експертів.6.Морфологічний аналіз – це виділення найважливіших па¬раметрів товару (наприклад, форма, матеріал і місткість упаков¬ки) та вивчення всіх можливих співвідношень між ними.

7.Метод поєднань – порівнювання кількох товарів з метою знайти взаємозв'язок між ними і новим товаром.

Багато ідей нових товарів постають також як наслідок вивчен¬ня потреб технологічних процесів, демографічних змін та чинни¬ків т. п.

Основна мета цієї фази – створення достатнього запасу ідей для наступного відбору найдійовіших, найсвоєчасніших та най¬ефективніших.

Ідеї нових товарів потребують ретельного відбору (фільтра¬ції), а також оцінювання їхніх можливостей і перспектив реаліза¬ції. Для цього можуть бути використані критерії, пов'язані з:

ринком – місткість, тенденції її збільшення, ринковий по¬тенціал, кон'юнктура, сезонні коливання, стан конкуренції, пове¬дінка конкурентів, сегменти ринку, наявний попит, поведінка споживачів, соціально-політичні ризики;

товарами – інтенсивність споживання, асортимент, рівень патентного захисту, можлива тривалість життєвого циклу, міра технічної складності та емоційного впливу на споживачів; якість, співвідношення «якість–ціна»;

виробництвом – стан ринку закупівель, обсяги капітало¬вкладень, терміни завершення основних етапів роботи, можливі труднощі фінансового та кадрового характеру, можливість конс¬трукторського та технологічного розв'язання проблем; стан ви¬робничої бази;

просуванням та збутом – прибутковість, рентабельність, стан систем розподілу, стосунки зі сферою торгівлі, досвід влас¬ного торговельного апарату, витрати на просування.

Відбір найпривабливіших і найсвоєчасніших ідей нових това¬рів можна зробити через їхню рейтингову оцінку. Якщо рейтинг ідеї становитиме понад 85 балів – ідея вважається дуже перспективною, від 70 до 84 – цікавою, від 55 до 69 – такою, що потребує вивчення, менше за 54 – ідея відкидається.

За зарубіжними даними для створення одного виду товару, який матиме комерційний успіх, необхідно в середньому розгля¬нути 60 ідей (у фармацевтичній промисловості – до десяти ти¬сяч). При цьому 5% часу всього циклу розробки і відбору ідей використовується на те, щоб обговорити і залишити 15 ідей, 10% – щоб залишити 5–6 перспективних ідей, 60% – щоб відсіяти ще три ідеї. Для наступного етапу планування нових то¬варів залишають одну-дві ідеї.