Методи кількісного аналізу ризику

Метод орієнтований на оцінку фінансової стійкості під¬приємства (проекту) і на ідентифікацію на цій основі потен¬ційних зон ризику .

Виділяють два його різновиди: 1) фіксація фінансового стану підприємства (оцінка фінансової стійкості); 2) зіставлення фі¬нансової стійкості підприємства до і після впровадження аналі¬зованого проекту (оцінка доцільності витрат). Віднесення фак¬тичного або прогнозованого (у результаті впровадження проек¬ту) стану підприємства до однієї з областей фінансової стійкості (нестійкості), і відповідно, областей ризику, виконується на ос¬нові аналізу достатності обігових коштів (власних або позико¬вих) для формування запасів і покриття витрат, пов'язаних з ви¬конанням розглянутих видів діяльності (проектів).

Для цього використовують наступні показники:

• Ес надлишок (+) або нестача (-) власних обігових кош¬тів, необхідних для функціонування підприємства або реаліза¬ції проекту;

•±Ет надлишок (+) або нестача (-) власних, а також середньострокових і довгострокових позикових обігових коштів;

•±Ен надлишок (+) або нестача (-) загальної величини обі¬гових коштів (з урахуванням середньострокових і довгостро¬кових, а також короткострокових кредитів і позик).

Ці показники відповідають показникам забезпеченості за¬пасів і витрат джерелами їхнього формування.

Для їхнього визначення використовують балансову модель стійкості фінансового стану підприємства, то має такий ви¬гляд:

О+ Z + Ra = Дс + Kc.д + KK+RK,(2)де О - основні засоби і вкладення; Z - запаси і витрати; Ra - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, дебі¬торська заборгованість та інші активи; Дс - джерела власних коштів; Kс - середньострокові, довгострокові кредити і пози¬кові кошти; Кк - короткострокові кредити (до 1 року), позич¬ки, не погашені в термін; RK - кредиторська заборгованість і позикові кошти.

Величина власних обігових коштів визначається як різ¬ниця між величиною джерел власних коштів і величиною ос¬новних засобів і вкладень:

Ес = Дс - О, (3)

відповідно їхній надлишок (+) або недолік (-)

±Ес = Eс - Z. (4)

Надлишок (+) або нестача (-) власних, а також середньострокових і довгострокових позикових коштів

±Ет = (Ес + Kс.д) - Z. (5)

Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини обігових коштів

±Ен = (Ес + Кс.д + Кк) - Z. (6)

Обчислення трьох показників фінансової стійкості дозво¬ляє ідентифікувати фінансовий стан підприємства виділеним фінансовим областям.

При ідентифікації області фінансової стійкості використо¬вується наступний трикомпонентний показник

(7)

Функція S(x) визначається в такий спосіб: