Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави
Що стосується торгівельної політики:
1.Уряду необхідно зосередити свою увагу на тому, щоб відкрити українську економіку, відмінивши всі тарифи й адміністративні перешкоди;
2.Обмежити ліцензії, щоб заробляти тверду валюту у формі квот і ліцензій на товарну продукцію;
3.Повністю реформувати митну службу. Запровадити систему попередньої перевірки імпорту міжнародними офіційно схваленими компаніями;
4.Відмінити численні імпортні регулювання.
Узагальнюючи зазначені заходи, можна відмітити, що стратегія щодо прямих іноземних інвестицій буде найефективнішою, якщо її визначити як частину широкого пакету стратегій, сформульованих для забезпечення довготривалого сприяння економіці. Чітко проголошена програма економічної трансформації є важливою передумовою для створення міжнародної громадської думки про країну та її керівництво як таких, що твердо мають намір позбутися практики командного підходу в національній економічній політиці.
Якщо уряд рухається в напрямку досягнення своїх основних економічних завдань і запланованих обмежень і немає заперечень щодо курсу реформ, то зростає ймовірність того, що інвестори вкладатимуть свої капітали.
Нажаль, це найменше стосується України, де протиріччя між законодавчою і виконавчою гілками влади є частиною щоденного політичного середовища. Ці зіткнення між різними політичними інституціями щодо напряму економічної реформи створюють клімат невизначеності та перешкоджають припливу інвестицій. Для того, щоб спонукати інвесторів вкладати капітали в країну, де відчувається відсутність зростання, політики повинні бути спроможними завоювати високий ступінь довіри і бути готовими підтримувати чітку, просту і зорієнтовану на ринок політику.
Реалізація вищезазначених заходів дозволить покращити інвестиційний клімат України.
ВисновкиЗацікавленість України у збільшенні надходжень іноземних інвестицій втілюється у цілеспрямованих заходах щодо поліпшення інвестиційного клімату. Моделювання інвестиційного клімату країною, що приймає інвестиції, має виняткове значення для створення ефективного механізму залучення та використання іноземного капіталу.
По-перше, це поглиблює оцінку загальної економічної ситуації в країні. По-друге, дає системне уявлення про мотивацію поведінки іноземного партнера. По-третє, віддзеркалює напрямки впливу на іноземного партнера.
Отож, здійснивши досліджування даної теми, можна зробити наступні висновки:
Щодо теоретико-організаційної основи інвестиційного процесу в Україні:
1.Потреба України в іноземних інвестиціях зумовлена трьома головними причинами. По-перше, надзвичайно низькою інвестиційною активністю владних товаровиробників і підприємств. По-друге, гострою необхідністю технічної і технологічної модернізації як самого виробництва, так і всієї ринкової та соціальної інфраструктури шляхом імпорту сучасних технологій, машин і устаткування. По-третє, проблемами впровадження в усі сфери господарського життя нових методів управління, менеджменту і маркетингу як необхідних атрибутів ринкової системи.
2.Широкомасштабному залученню іноземних інвестицій в економіку України перешкоджають:
нестабільна макроекономічна і політична ситуація;
значна не відпрацьованість та невідлагодженість правової сфери, а також постійна зміна інвестиційного законодавства;
нерозвиненість вітчизняної інвестиційної інфраструктури;