Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003

Всього 438.5 896.9 1438.2 2053.8

США 96.6 183.5 263.0 381.2 589,4 635,8 730,9 898,0

Нідерланди 11.8 46.5 119.6 214.0 302,9 361,8 370,2 398,0

Німеччина 101.3 156.9 166.5 184.7 228,5 237,9 249,5 312,1

Росія 19.1 50 106.2 150.4 287,9 314,3 295,1 322,6

Великобри-танія 33.8 53.9 100.3 149.9 246,1 299,4 420,4 510,5Кіпр 28.5 51.5 86.1 125.6 211,2 372,6 478,0 602,6

Швейцарія 21.3 38.4 49.7 79.5 106,4 156,7 193,1 272,7

Інші країни 213,7 316,2 546,8 768,5 1643,7 1643,7 1669,0 2021,7

Вивчаючи досвід зарубіжних країн щодо використання податкових важелів для збільшення надходжень капіталів нерезидентів, слід зауважити, що останнім часом податкові системи зазнали значних змін у зниженні ставок і прогресії оподаткування. Теоретичним підґрунтям для цього стала концепція американського вченого А. Лаффера, який довів, що податкові надходження залежать і від ставки, і від бази оподаткування. Якщо податкова ставка зростає, бізнес або йде у тінь, або згортається, тобто скорочується база оподаткування. І навпаки: зниження податкової ставки сприяє збільшенню бази [35, с24].

Завдяки цим дослідженням у США у 1987 році було зроблено податкову реформу, в результаті якої максимальна ставка податку на прибуток була зменшена з 46 до 34%. Це позитивно вплинуло і на Іноземне інвестування. Нині іноземний сектор цієї країни характеризується високими темпами та масштабами розвитку, а також широкою диверсифікацією. Тільки за один 1994 рік обсяг капіталів нерезидентів, залучених у економіку США, виріс на 80%.

У Японії максимальна ставка податку на прибуток була зменшена з 43,3 до 37,5%. Як наслідок - обсяг залучених прямих іноземних інвестицій почав різко зростати. Був також ухвалений закон, який встановлював значні податкові пільги, у тому числі для нерезидентів.

Зниження ставок податків на прибуток зроблено також у Франції (з 50 до 45%), у Великобританії (з 52 до 35%), Канаді (з 46 до 28%).

Цікава система податкового регулювання залучення іноземних інвестицій застосована І в країнах Латинської Америки: Мексиці, Бразилії, Аргентині, Венесуелі, Колумбії, Чилі. Сукупні вкладення нерезидентів за минулі п'ять років становили в цих країнах понад 100 млрд. дол. США. Наприклад, розмір оподаткування на прибуток у Чилі визначений на рівні 10%.

Звертає на себе увагу досвід залучення іноземних інвестицій у країни Східної Європи. Значних успіхів досягли Угорщина, Польща і Чехія. Зокрема, за даними 1994 року, рівень іноземного інвестування в Угорщині становив 528 доларів надушу населення (у інших країнах регіону - в середньому 41 долар). Такі масштаби надходження Іноземного капіталу спричинені застосуванням заходів податкового стимулювання інвестицій та проведенням виваженої політики приватизації'. У Чехії законодавство про спільні підприємства та приватизацію надає змогу нерезидент}- вкладати кошти у різні галузі практично без обмежень.

Дуже значні пільги в частині оподаткування прибутку нерезидента запроваджені у Бангладеш. Терміном на 12 років введено податкові канікули для іноземних інвесторів. Істотні пільги передбачені в сільському господарстві.

Більшість компаній, які виробляють експортну продукцію, або зовсім звільнені від сплати податку па прибуток, або сплачують його зі знижкою. Від оподаткування звільнений процент, що сплачується за іноземними позиками, не оподатковуються також операції з імпорту машин та устаткування.