Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави

З Іншого боку, необхідно врахувати, що розвинуті країни напрацювали значний досвід податкового стимулювання іноземного інвестування. Система оподаткування побудована таким чином, аби постійно заохочувати інвестиції.

Питання, які потрібно вирішити, для покращення інвестиційного клімату в Україні

Уряди західних країн не мають безпосереднього впливу на інвестування. Уряди інших країн можуть сприяти інвестуванню в Україну лише непрямими шляхами, наприклад, надаючи Інформацію, організовуючи спільні відрядження, підтримуючи вивчення можливостей інвестування, забезпечуючи страхувальні схеми стосовно некомерційних ризиків. Але головне рішення: інвестувати чи ні і в яку країну - приймається кожною окремою компанією.

Друге питання, полягає в тому, що компанія не буде інвестувати з метою тільки допомогти Україні у важкій економічній ситуації. Компанія інвестуватиме в Україну, лише якщо вважатиме це прибутковою справою. Це може бути прибуток, отриманий за певний період (що у випадку інвестицій, зазвичай, потребує досить багато часу, скажімо, два роки). Або прибуток може бути отриманий за більш тривалий час, якщо компанія досить велика і може собі дозволити початкові витрати протягом перших років діяльності.

Компанії також можуть брати до уваги такі вторинні фактори, як діяльність у якомога більшій кількості країн; жорстка конкуренція; уникнення високих ставок ввізного мита або транспортних витрат. Але не буде ніякого інвестування, якщо не очікується прибуток. Інвестор не тільки сподівається на отримання прибутку, але й на те, що цей прибуток повинен бути вищим, ніж в іншій Країні.

Уряду України необхідно здійснити наступні кроки, щоб перетворити податкову систему на позитивний елемент інвестиційного клімату:

1.Формування податкового кодексу мають бути чіткими, а сам кодекс має вимагати від податкових органів мінімуму дій на власний розсуд і самовільних рішень;

2.Підвищення прозорості та справедливості оподаткування;

3.Встановлення обґрунтованих розмірів податкового тягаря. Зниження ставки ПДВ;

4.Ліквідування численних звільнень від сплати податків і поставок за нульовими ставками.

Що стосується банківської справи:

1.Розвивати ринок капіталу;

2.Запроваджувати ефективну систему переказу виплат в інші країни. Щоб досягти цієї мети, уряд має ліквідувати всі обмеження на операції з виплатою;

3.Ліквідувати тиск уряду на банки з метою надання прямих позик збитковим державним підприємствам;

4.Розвивати процедури банкрутства з ефективним механізмом її примусового застосування, а також зміна структури капіталу проблемних банків.

Що стосується монетарної політики:

1.Встановити реальні економічні завдання щодо інфляції;

2.Ліквідувати регулювання цін;

3.Уряд має працювати на підвищення довіри до нього і особливо довіри до проголошеної монетарної політики;