Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави
Збільшення обсягів залучених іноземних інвестицій і удосконалення їх структури буде неможливим без активізації інвестиційної сфери та поліпшення стану інвестиційного клімату вітчизняної промисловості. Шлях до іноземного капіталу лежить через вітчизняного товаровиробника. У країні мас бути сформований платоспроможний внутрішній попит, у тому числі на продукцію промислового призначення.
На ставлення до України потенційних інвесторів відчутно впливає взаєморозуміння між українським урядом та міжнародними фінансовими організаціями. Відсутність довгострокової стратегії співробітництва з МВФ та перерва у співпраці насторожують потенційних інвесторів.
Динамічно розвиватися інвестуванню не дає змоги стан банківської системи. Сьогодні українські байки практично не задовольняють кредитування, або середньострокове кредитування за умови наявності відповідних гарантій чи застави. За таких умов, на мою думку, держава повинна подбати про створення потужного інвестиційного банку.
Підвищенню рівня інвестиційної привабливості української економіки заважає надто неефективний регулятивний режим. Особливо відчутно стримує розвиток підприємництва наявність складних адміністративних процедур, які повинні виконати підприємства й інвестори для допущення їх на ринок.
Мають місце прямі порушення органами виконавчої влади під час регулювання Іноземного інвестування, про що свідчить судова практика, а також практика роботи Палати незалежних експертів при президентові України.
Регіонами - найбільшими реципієнтами ПІІ у 2001 році були [24. с. 17]:
-м. Київ — 1031, мли. дол.(31,8% загального обсягу залучених у державу ПІІ, 1 місце по Україні), з них за галузями: внутрішня торгівля - 329,2 мли, дол. (31,9% від загального обсягу ПІІ міста); фінанси ..кредит, страхування та пенсійне забезпечення — 147,8 млн. дол.(14,3%);
-Київська область - 266,2 млн. дол.(8,2%, 2 місце), з них за галузями: харчова промисловість -210,7% млн. дол.(79,2%);
-Донецька — 259,4 млн. дол.(8%, 3 місце), з них за галузями: чорна металургія - 106,8 млн. дол.(41,2%); харчова промисловість - 28,9 млн. дол.(11,1%);
-Запорізька - 215,1 млн. дол.(6,6%, 4 місце), з них за галузями: машинобудування і металообробка(без промисловості і медичної техніки) - 162,7 млн. дол.(75,6%);
-Полтавська - 207,4 млн. дол.(6,4%, 5 місце), з них за галузями: паливна промисловість - 148,5 млн. дол. (71,6 %);
-Дніпропетровська - 178,3 млн. дол.(5,5%, 6 місце), з них за галузями: внутрішня торгівля — 46,0 млн. дол.(25,8%); машинобудування і металообробка (без промисловості медичної техніки) - 38,2 млн. дол. (21,4%);
-Одеська - 174,4 мли. дол.(5,4%, 7 місце), з них за галузями: внутрішня торгівля — 35,2 млн. дол.(20,2%); харчова промисловість — 23,2 млн. дол.(13,3%); транспорт - 22,9 млн. дол.(13,1 %).
Аналізуючи досвід інвестування передових економік, можна прийти до висновку, що підприємства здійснюють два основних види витрат. Перший - капіталовкладення у нерухомість, обладнання та інші довгострокові активи, віддача від яких - у вигляді прибутку на інвестований капітал - надходить з часом.
Крім вкладень у обладнання, економічні суб'єкти здійснюють довгострокові інвестиції в наукові дослідження, дослідно-конструкторські розробки та у підготовку кадрів. Це також різновид капіталовкладень, хоча за правилами бухгалтерського обліку вони відображені за статтями витрат. Фактично, цей інший вид витрат слід охарактеризувати, як інновації, оскільки економічний ефект від їх здійснення відбивається в появі нових видів продукції, технологій, знань і навиків.
Якщо економічний ефект від інвестицій у матеріальну сферу виробництва завжди вимірювався у грошовому еквіваленті, то ефект інноваційної діяльності піддається грошове - вартісній верифікації, проте тільки на пізніших стадіях виробничого циклу. Відмінність між цими двома формами інвестиційної діяльності позначилася на виході провідних економічних систем світу на якісно новий рівень розвитку: від постіндустріальної до інформаційної економіки.На подальше покращення інвестиційного клімату в Україні спрямована Програма стратегічного розвитку «Україна - 2010», видана низка указів Президента України; «Про основні напрями Інвестиційної політики на 1999-2001 pp.» від 18.08.99 р. №1004, «Про Концепцію амортизаційної політики» від 7.03.2001 р. №169/2001, «Про додаткові заходи щодо збільшення надходжень Інвестицій в економіку України» від 22.02.2001 р. №108, «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 12.07,2001 №512.