Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави
Інтерес іноземних інвесторів до Києва, на мого думку, природний і зрозумілий. Київ - столиця європейської держави. Тут; за деякими даними, обертається значна готівкова маса країни, активно розвивається ринкова Інфраструктура, досягнуто помітного зростання промислового виробництва. З кожним роком поліпшуються тенденції будівництва і розвитку транспорту. У Києві зосереджені інвестиції у фінансовий, кредитний і страховий сектори економіки.
Водночас економіка України мало приваблива для іноземного капіталу. Це викликано наявністю негативних факторів: макроекономічна нестабільність; криза у промисловості; нестабільність законодавства; низький рівень розвитку комунікацій; зростання зовнішнього боргу та наявність бюджетного дефіциту; низька виконавча дисципліна в органах влади і управління; низька платоспроможність більшості населення; криза платежів; нерозвиненість банків, страхового бізнесу, консалтингу, лізингу, фондового ринку, інвестиційних фондів; неврегульованість земельних правовідносин.
Цікавим с дослідження, проведене німецькою консультативною групою у 1997 році, в межах якого опитано 20 інвесторів Із 8 країн, які сукупно вклали е українську економіку 540 млн. дол. (або понад третину іноземних інвестицій па той час). Ці інвестори вкладали кошти у різні галузі у регіонах України, а також в інших країнах.
Висновки цього дослідження такі. Іноземні інвестори:
-розглядають український ринок передусім як потенційний ринок збуту, тобто вкладають кошти, сподіваючись на економічне зростання і підвищення платоспроможного попиту у майбутньому;
-майже не враховують таких факторів, як низька вартість робочої сили та нижчий рівень оподаткування;
-стикаються зі значними перешкодами — адміністративними бар'єрами, нестабільністю законодавства, неспроможністю уряду виконувати свої зобов'язання, надмірним державним регулюванням.
Залишається вкрай нерозвинутою ринкова інфраструктура. Фактично не створено ринків консалтингу, лізингу, інжинірингу, юридичного забезпечення підприємництва тощо.
Повільно формується інфраструктура фондового ринку, не
розв'язуються проблеми стандартизації систем обліку і звітності, які налаються інвесторам емітентами цінних паперів. Відсутня розвинута біржова та розрахунково-клірингова системи з цінних паперів, а система оподаткування операцій із цінними паперами залишається вкрай недосконалою.
Законодавство, що регулює функціонування фондового ринку, залишається – нерозвинутим і характеризується нестабільністю. За таких умов роль фондового ринку як джерела інвестицій зведена до мінімуму.
Одна із причин, що стримує приплив іноземних інвестицій — макроекономічна нестабільність. Цей фактор найвідчутніше впливає на обсяги залучених коштів нерезидентів. Стабілізація с необхідною але недостатньою умовою виникнення сталих Інвестиційних мотивацій для підприємців узагалі й нерезидентів зокрема, її має супроводжувати прийнятий рівень прибутковості вкладень як у проект у цілому, так і окремо для іноземного партнера.
Органи державної влади в Україні, особливо на місцевому рівні, ще недооцінюють ролі іноземного інвестування у зростанні економіки. Негативно впливають на інвестиційний клімат і зумовлюють високий ризик інвестування й непослідовний характер реформування економіки правова, економічна та політична нестабільність, недосконала фінансово-кредитна і податкова системи, ргизький рівень розвитку ринкової інфраструктури, високий рівень тонізації економіки.Водночас в Україні вже створено певні передумови для залучення й .ефективного використання капіталу нерезидентів. Відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" для іноземних інвесторів у мас встановлюється національний режим інвєстиційрюї та іншої господарської діяльності. Крім того, в останні роки уряд України прийняв ряд рішень для поліпшення інвестиційного клімату і підвищення привабливості національної економіки для зовнішніх інвесторів, створено Консультативну ралу при Президентові України з питань іріозємних інвестицій та палату незалежних експертів із питань іноземних інвестицій при Президентові України.