Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави

-поділ партнерами виробничого та комерційного ризиків;

-узгоджений розподіл прибутку підприємств.

За такої взаємодії всі учасники зацікавлені у підвищенні ефективності виробництва і реалізації продукції, у розвитку масштабів виробництва І послідовній модернізації виробничого апарату, у поєднанні засиль та ресурсів не тільки у сфері безпосереднього виробництва, а й у передвиробничій сфері (дослідження, проектно-конструкторська підготовка виробництва, маркетинг), а також у збутових та післяпродажних операціях.

Така форма співробітництва характеризується особливою складністю, пов'язаною з тим, що при створенні МСП його учасники вкладають власний капітал, тому виникає необхідність певних гарантій, які забезпечили б охорону вкладеного капіталу та його повернення при порушенні угод, або закінченні терміну їх дії. Крім того МСП має, як правило, єдиний колектив та власну систему управління.

Варто звернути увагу, що реалізація форм міжнародного бізнесу можлива двома шляхами:

—без створення нового підприємства (юридичної особи) у рамках міжнародної кооперації та міжнародної торгівлі товарами та послугами (експорт, управління за контрактом, ліцензування, підрядне виробництво). У цихвипадках відносини між партнерами регулюються відповідними угодами та контрактами;

—Із створенням нового об'єкта господарювання, а саме СП або зарубіжної філії (при 100% прямому інвестуванні). Тому суттєвою ознакою створення МСП є те, що в білості випадків виникає новий суб'єкт міжнародного бізнесу. Крім випадків, коли створюються так звані контрактні (договірні) СП без реєстрації підприємства у спільному володінні.

МСП мають переваги порівняно з іншими видами спільного підприємництва, оскільки забезпечують довготривалість угод, комплексність співробітництва, спільну відповідальність партнерів за ефективність діяльності підприємства, зменшують ризик, особливо політичний. Часто МСП - це слина заохочувальна форма проникнення підприємницького капіталу в іншу країну. У цьому контексті важливо підкреслити, що:

-МСП є різновидом прямого інвестування у випадку, коли дві або більше фірм мають право власності на прямі інвестиції (прямі інвестиції визначають, як капіталовкладення у підприємства закордону, що забезпечують отримання підприємницького прибутку та контроль над ними з боку інвестора (навіть при володінні невеликою часткою акцій фірми на рівні 10%)), в одну компанію, тобто, об'єктивною основою розвитку СП є прямі інвестиції;

-на розвиток МСП суттєво впливає секторальний поділ прямого інвестування (галузева структура);

-у МСП реалізуються державні та приватні різні за величиною, терміном та джерелами, фактично всі види інвестиції.

В сучасній західній економічній літературі МСП розглядаються як один Із різновидів стратегічних альянсів, що реалізується через ефективний розподіл прав власності.

Важливо підкреслити, що поряд із традиційними аргументами на користь розподілу прав власності у порівнянні із 100% володінням підприємствам із-за кордону (прискорення процесу розширення фірми у географічному аспекті, розширення бази досліджень і розробок, передача контролю над підприємством на місця), підкреслюється така причина спільного володіння СП, як синергічний ефект від взаємодії двох, або декількох фірм, що розташовані в різних країнах. Партнери по стратегічному альянсі у формі СП можуть діяти різними шляхами:

-іноземна фірма об'єднує свої зусилля з місцевою;

-фірми двох, або декількох держав об'єднуються для діяльності в третій країні (коли в роботі СП беруть участь більше двох організацій, його іноді називають консорціумом).

Аналіз розвитку МСП потребує їх систематизації. Пропонується систематизація міжнародних спільних підприємств за такими ознаками: організація, структура учасників, вкладення у статутний фонд.